Яків Ейхенбаум – єврейський просвітитель

Яків Мойсейович Ейхенбаум (справжнє прізвище Гельбер) – єврейський просвітитель, поет і вчений, народився на Галичині, у містечку Кристинопіль 12 жовтня 1796 року в заможній єврейський сім’ї. Його батько Моше Гельбер, був людиною глибоко релігіозною і користався славою талмуд-хахам (почесний титул знавця Тори). Читати далі about Яків Ейхенбаум – єврейський просвітитель

Конгрегація сестер мироносець

Історичний розвиток Конгрегації Сестер Мироносиць розпочався в 1910 році, коли в Кристинополі, Сокальського повіту на Львівщині було засноване Товариство Мироносиць. Засновником цього товариства став ієромонах Юліян Іван Дацій ЧСВВ (Чин Святого Василія Великого). Отець-засновник був з числа перших реформованих василіян, які після Добромильської реформи розпочали активну пастирську діяльність серед вірян. Читати далі about Конгрегація сестер мироносець

Бронепотяг Ч. 212

Бронепотяги УНР і УГА — броньовані потяги, які використовувалися українськими арміями під час радянсько-української війни 1918—1920 років. В УНР вони носили назву панцерники або панцерні потяги. Вони були взяті на озброєння армії УНР у кінці 1918 — початку 1919. Три імпровізовані бронепотяги були у Січових Стрільців ще під час антигетьманського повстання у листопаді 1918. Згодом до них додалися два справжні бронепотяги, успадковані від армії Гетьманату. У грудні 1918 у Києві почалося будівництво 4 нових бронепотягів. Читати далі about Бронепотяг Ч. 212

Відновлення залізничного сполучення Угнів-Сокаль

Залізнична станція Кристинопіль, 1943 рік

З початком Другої світової війни німецькі окупаційні війська у липні 1941 року перекладають колію Ярослав-Рава-Руська-Сокаль-Володимир з широкої на вузьку колію. Після розгрому військ Третього Рейха та окупації цих районів у липні 1944 року ця залізниця знову перекладається радянськими військами на широкий стандарт залізничного полотна.

Читати далі about Відновлення залізничного сполучення Угнів-Сокаль

Стародавній знак на керамічній плитці монастиря отців Василіан

Керамічна плитка з храму УГКЦ м. Червонограда давно устеляла підлогу монастиря о.о. Василіан Кристинополя. Багато старших вірян ще пам’ятають її, так і за підтвердженням о.Ігнатія до ремонту храмового приміщення в 2000-х роках такою кахлею була устелена підлога, та вже після ремонту приміщення, вона стала предметом будівельного сміття. Та не дивлячись на це, одна майже вціліла плитка стала цінним доповненням моєї колекції. На мою думку, плитка, а особливо графічне зображення на ній, має дивовижну і цікаву історію. Дивлячись на графічний рисунок, що зображений на ній, хочеться вловити дух минулого, перейнятися містичною уявою давнього автора.
Читати далі about Стародавній знак на керамічній плитці монастиря отців Василіан

День таксиста

Водій таксі Микола Михайлович Напора, 1959 рік.

Міжнародний день таксиста щорічно відзначається 22-го березня. Саме в цей день, у 1907-му році на вулиці столиці Великобританії – Лондона, вийшли на обслуговування по індивідуальному перевезенню пасажирів перші автомобілі, обладнані спеціальними лічильниками, відомими нам зараз як таксометр, який був винайдений в 1891 році німецьким вченим В. Брюне. Саме завдяки цьому пристрою та введенню чітких тарифів послуги таксі стали користуватися попитом у Європі.

Читати далі about День таксиста

Кристинопіль чи Червоноград?

В Україні повним ходом іде декомунізація населених пунктів. Наше місто Червоноград у список міст які підлягають перейменуванню не внесено. Але розмови ведуться як на рівні місцевому так і в першу чергу на Всеукраїнському. Саме  жителі інших регіонів України пильно стежать (знаю по спілкуванні) що ж відбувається на Західній Україні, як галичани відносяться до перейменувань. Нам, жителям міста Червонограда, потрібно на загальнодержавному рівні озвучити свою позицію щодо цього питання.

Читати далі about Кристинопіль чи Червоноград?

Два танкісти

В усі часи солдати – люди підневільні: вони підкоряються наказам своїх командирів і законам воєнного часу. Але за законами Божиими, за законами людської моралі, у випадку загибелі на полі бою мають право бути похованими по-людськи. Бо інакше їх незаспокоєні душі і через десятиліття , і через століття так чи інакше впливатимуть на життя нових поколінь. Читати далі about Два танкісти

Історія нашого міста в державних гербах

Впродовж 325 років, Кристинопіль-Червоноград 8 разів був у володіннях різних держав, та 15 разів змінював (частково або повністю) своїх приватних власників. Місто ніколи не мало магдебурзького права. За час існування Кристинополя, найбільш значимими центрами культового та світського життя були: костел  зіслання Св. Духа з монастирем отців Бернардинів, церква Святого Юра з монастирем отців Василіан, дві синагоги та палацово-парковий комплекс Потоцьких. Найбільший внесок у розбудову та розвиток міста внесли родинні династії власників міста – Потоцьких та Вишневських, які володіли Кристинополем відповідно 89 та 78 років. З 1951 року Червоноград стає великим промисловим шахтарським містом.

Читати далі about Історія нашого міста в державних гербах

Кристинопільці, червоноградці…

Я називаю їх земляками. Нас розділяють роки, національності, місце проживання. Але нас об’єднує місто, в якому вони народились і жили, в якому і я колись народилась, але живу в ньому постійно.

Кристинопільці. Вони, як ті перелітні птахи, повертаються до своєї домівки. Повертаються, щоб ступити на батьківське обійстя, відшукати краєвиди, які пам’ятають ще з далекого дитинства, поспілкуватися, згадати, А які у них погляди тужливо-тривожні! Я їх порівнюю з журавлями, і на пам’ять мені приходять слова пісні «Чуєш, брате мій…». Вони в тривозі, як до них поставляться жителі міста. Читати далі about Кристинопільці, червоноградці…

error: Content is protected !!