Першими відомими нам господарями Тартакова були плоцький воєвода Прандота (Прендот) з Желязної і Желехлінки та його брат Анджей на прізвисько Грот (поч. XV ст.).
З 1587 року Тартаківський маєток перебував у власності мазовецької родини Тшцінських гербу Равич (Trzcinski h. Rawitcz), в тому числі каштеляна любачівського Зиґмунда Тшцінського. Після смерті власника його дружина Катажина разом з сином Адамом заснувала у Тартакові парафію та будинок парафіяльного священника (1603 р.).
В наступні століття в наслідок шлюбів та боргів господарями маєтку у Тартакові були почергово родини Чермінських, Каліновських, Потоцьких, Понінських, Лосевських, Рощиць, Росновських, Лянцкоронських та Урбанських.
Золотий час Тартакова настав за магнатів Потоцьких, котрі своєю господарською, політичною діяльністю та меценацтвом дають справжній розквіт цій місцевості. Наступна золота ера прийшла з будівничими нового палацу – Лянцкоронськими, а пізніше Урбанськими, котрі володіли Тартаковом до 1939 року.
На фото вгорі: палац Лянцкоронських (пізніше Урбанських) у Тартакові. Фото 1938 року (Roman Aftanazi).
Автор: Оксана Лобко (м. Київ), кандидатка історичних наук, кураторка виставкових проектів.