«Провесень», як і належить провесням, з’явився однієї із ранніх весен дев’яностих років у Червонограді. Тоді він був літературно-громадським щорічником, який видавало Літературне об’єднання ім. Василя Бобинського, таким він і залишився аж до 2010-го. І ось минулого року виникла ідея відновити видання – зробити його літературно-мистецьким, більш інклюзивним та яскравим.
Сказано – зроблено. Однак першочерговим завданням часопису було перетворити кам’яного Василя Бобинського на реального культурного персонажа-героя. Тож велика частина часопису присвячена вже не кам’яному боввану на Соборній площі. Інтерв’ю, статті, і звісно ж, твори самого автора разом із барвистими ілюстраціями в обох сенсах «роздягають» Бобинського й – перепрошую – роблять його доступним читачеві. Разом з тим читачеві у доступ надаються матеріали про інших митців, уродженців Червонограда-Кристинополя: стаття Данила Янковського про «майже» геніального Мирослава Ягоду, інтерв’ю із автором популярних трилерів Сергієм Бутом.
Решту часопису – винятково література. Тут автори із Києва, Львова, Івано-Франківська, Стрия, Косова, Трускавця, проте більшість літератури робили уродженці Кристинополя. Поезія із подихом старого доброго французького декадансу, ніби фантастичний дивовижно-космічний роман, мисливське оповідання пряного аромату, субтильна, майже невагома, поезія віднайдення-втрати, чи не єдиний в нас роман про шахтарів, антологія ландшафтного мислення, і ще, іще.
Кошти від реалізації часопису підуть на лікування відомого львівського письменники Івана Лучука. Три роки тому пан Іван переніс важкий ішемічний інсульт й потребує довготривалої реабілітації, аби знову повернутися до літератури.
