Каплиця Коморовських у Новому Виткові збудована за ініціативи та за кошти власника поселення графа Стефана Бадені у 1913 році, для розміщення останків членів давнього шляхетського, проте збіднівшого, польського роду Коморовських. Напис на будівлі свідчив «Каплиця Гертруди з родини Коморовських Потоцької» (pol. «Kaplica Gertrudy z hr. Komorowskich hr. Potockiej»).
14 липня 1906 року в підземеллях августинського костелу Святої Трійці в Новому Виткові ймовірно було знайдено труну з останками Гертруди Потоцької, поруч з трунами її батька і матері (Якуб та Антоніна Коморовські, роки смерті 1781 та 1791 відповідно). Після зведення каплиці-усипальниці три металеві домовини зі скляними вікнами перемістили сюди.
В часи більшовицької інвазії, у 1920 році, вояки-будьонівці 1-ї Кінної армії повідкривали домовини, обдерли коштовності з небіжчиків: забрали срібні ґудзики і запонки від кунтуша, перстені та пряжки, а також частину добре збережених мережив-коронок. Те, що збереглося впродовж 150 років, впало від рук диких наїзників XX століття.
Сьогодні капличка Коморовських у Новому Виткові має жахливий вигляд. Внутрішню частину її сплюндровано після закінчення Другої Світової війни. В пошуках «ворогів народу» облавники з НКВС повикидали домовини із кістками небіжчиків Коморовських, сподіваючись знайти у каплиці «схрони бандерівців».
Капличка Гертруди ще й досі стоїть у Новому Виткові, та нажаль вона перетворилася в руїну. Так помалу зникає у невідомість історія. У цьому важливу роль відіграло важке ХХ ст. та байдужість ХХІ ст.
На фото вгорі: вигляд каплиці Коморовських у 2019 році. Фото: Ю.Гринів.