Проект B-32 “Чулим”

Вулкан Штеттин (Vulcan Stettin) – німецька судо- і локомотивобудівельна компанія, розташована в передмісті Штеттіна (Щеціна). Була відома як одна з найбільших верфей Німеччині, яка в досить короткі терміни будувала цивільні і військові кораблі, а також підводні човни; зіграла значну роль в обох світових війнах. Також тут будувались і паровози. Після Другої світової війни напівзруйнована верф була передана Польщі, і на її місці в 1948 році була побудована Щецінська верф. Тут будувалися торгові судна, а також суднове устаткування і механізми. Значна частина продукції Щецінської судоверфі експортувалась. Найбільшим покупцем її суден був СРСР. Читати далі about Проект B-32 “Чулим”

Кінотеатр “40-річчя жовтня”

У 1949 році Союзкінопроект оголосив конкурс на створення проекту типового кінотеатру з залом на 330 місць. Розробкою займалися архітектори Бюро інженерного проектування Державних архітектурних майстерень Комітету у справах архітектури при Раді Міністрів СРСР. Першу премію отримав проект архітектора Зої Йосипівни Брод. На той час вона була визнаним фахівцем з проектування кіноконцертних будівель. Читати далі about Кінотеатр “40-річчя жовтня”

Тартаків під польською короною

Костел, ратуша та замок на панорамі Тартакова. М. Стенчинський. 1847 р.

“На великому родючому плато, що протяглось приблизно в милі від Сокаля, розкинулось місто Тартаків раніше Бельзького воєводства, а тепер в округу Жовківськім (obwód Żółkiewski). Околиця сама по собі не є дуже мальовнича, цілком звичайна, але це ще більш підкреслює красу цього, прикрашеного зеленими садами містечка, що розкинулось над великим ставом, який заріс очеретом. Таким постає перед нами Тартаків зі сходу. З цієї сторони відкривається найкращий вид на чудово збережений замок, що височіє над ставом; ратушу, зі стрункої вежі якої голосний годинник видзвонює години і чути його далеко по всій околиці; прекрасний костел у якому знаходяться витвори італійського пензля. У минулому замок мав би бути дуже великим і укріпленим. Про це свідчать залишки давніх мурів та глибоких ровів. Замкові покої гарно збереглися, досі в житловому стані і оздобленні гарними рисунками альфреско. Є в ньому і справжні шедеври живопису, а саме картини Лампі та Баччареллі – придворних художників короля Станіслава Августа.” – так писав Мацей Стенчинський у своїй праці “Околиці Галичини” у 1847 році про Тартаків. Читати далі about Тартаків під польською короною

Історія міста Соснівка та околиць. Частина 2

У 1939 році територія нашого краю входить до складу УРСР. А з 1941 по жовтень 1944 року – до Краківського генерал-губернаторства ІІІ Рейху. Нацисти збудували на станції Сілець-Завоне концтабір у якому перебували в основному місцеві євреї. Їх було згодом знищено неподалік від станції. Сьогодні тут встановлено монумент. У 1944 році нацисти знищили село Завоне. Читати далі about Історія міста Соснівка та околиць. Частина 2

Історія міста Соснівка та околиць. Частина 1

Територія нашого краю приваблювала своїми природними умовами людей з давніх часів . Найбільш ранні сліди перебування людини на території нашого краю відносяться до епохи мезоліту та пізнього палеоліту , цим часом датуються крем’яні знаряддя праці , знайдені в басейні Зах. Бугу (поблизу с. Баяничі (Опільське) стоянка – 20 000 р. тому назад , на краю села Ільковичі та Суховоля – залишки двох стоянок – приблизно 20 000 р. тому назад). Читати далі about Історія міста Соснівка та околиць. Частина 1

Грошовий переказ до Кристинополя в період післявоєнної гіперінфляції

З 1918 по 1923 рр. уряд Польщі боровся з надмірним дефіцитом бюджету, що досягав 155% ВВП у 1921 р. і 94% у 1922 р., стимулюючи інфляцію. На початку 1923 року інфляція тодішньої польської валюти – польської марки (mkp) – набрала обороти. Її ставка знизилася з 9 mkp за 1 долар в 1918 році до 6 375 000 mkp за долар наприкінці 1923 р. Читати далі about Грошовий переказ до Кристинополя в період післявоєнної гіперінфляції

Культурно-освітнє і господарське життя після Першої світової війни

На початку XX ст. Кристинопіль знову опинився під владою Польщі, яка почала придушувати українське національно-культурне життя, закривати відділи товариства “Рідна Хата” і українські школи. Та українське життя все ж не завмирало. Свідома молодь горнулася до “Просвіти”, яка впевнено входила в кожну місцевість, село, хату. В читальнях ставили п’єси Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. Всупереч заборонам влади відзначали національні свята, фестини, проходили так звані рейди “Культ стрілецьких могил”. Читати далі about Культурно-освітнє і господарське життя після Першої світової війни

Розвиток планувальної структури Червонограда XVII-XXI ст.

Розвиток планувальної структури Червонограда (Кристинополя) протягом XVII- початку XXI ст.

Визначено і обгрунтовано етапи розвитку планувальної структури Червонограда (Кристинополя), окреслює межі територій розширення міста та давні урбаністичні релікти поселення. Окрім цього в статті розглянуті стилістичні особливості архітектурних пам’яток Червонограда. – автор Рибчинський О.В., Львів, 2015. Читати далі about Розвиток планувальної структури Червонограда XVII-XXI ст.

Парк Ґайчин та звіринець Потоцьких

У XVIII столітті полювання широко набуває статусу основних забав аристократії та дворянства. Масштаб цих дійств визначається заможністю мисливця і його місцем у суспільстві. Одним з аспектів полювання, що мають цінність для історії архітектури, є звіринці. Вони, як правило, розташовувалися поблизу резиденцій і використовувалися як для полювання так і для спостереження за тваринами. Читати далі about Парк Ґайчин та звіринець Потоцьких

Станіслав Йозеф Вишневський

Станіслав Йозеф Марія Леопольд Вишневський народився у 1859 році в Кристинополі, у польській аристократичній родині Вишневських, гербу  Прус I. Перший син графа Тадеуша Вишневського і графині Джуліани фон Стадіон-Вартхаузен і Танхаузен. Читати далі about Станіслав Йозеф Вишневський

error: Content is protected !!