Спогади Ганни Лютої про Новий двір та Кристинопіль

Спогади Ганни Лютої (дів. прізв. Смілка) 1926 р.н. мешканки Нового двору. Її батько був солтисом (старостою) у Новому Дворі.

Перша письмова згадка про Новий Двір відноситься до 1613 року. Згадує його бернардинський хроніст у монастирській пропам’ятній книзі. Згадка ця стосується Христофора Тимінського, власника Нового Двору, що поховав там свого сина Войтеха. В подальшому це поселення, яке з часом стало передмістям Кристинополя, утримувало певну автономію і було заселене переважно українцями. Читати далі about Спогади Ганни Лютої про Новий двір та Кристинопіль

Кристинопільський міст

Багато мостів стали відомими. Про багато війн було знято фільми на таких відомих мостах з відомими акторами. Імена, які запам’ятались нащадкам, тому, що там були вражаючі сцени, які можна представити, і можна було б зняти захоплюючий сюжет.

Про міст біля Кристинополя мовчать. Це був просто незначний дерев’яний міст, як і тисяча інших.

У 1941 році біля перил моста була невелика дощечка: “Граница” – кордон великої Російської імперії Сталіна. Читати далі about Кристинопільський міст

Марсель Фердинанд Мадейський – доктор права, адвокат, композитор

Марсель Фердинанд Мадейський (Marceli Ferdynand Madeyski) – гербу Порай (1822, Ланьцут – 6.IX.1886, Бад-Аусзее) – член Крайового сейму Галичини ІІІ та ІV скликань (1872-1882), доктор права, адвокат, композитор. Читати далі about Марсель Фердинанд Мадейський – доктор права, адвокат, композитор

Альфред Абердам – художник Паризької школи

Альфред Абердам. Автопортрет. 1935 р.

Альфред Абердам (фр. Alfred Aberdam, 14.V.1894, Кристинопіль, Королівство Галичини і Лодомерії, Австро-Угорщина (тепер Червоноград, Львівська область, Україна) – 03.XII.1963, Париж, Франція) – польський і французький художник, представник Паризької школи.

Виходець з Кристинополя, народився у сім’ї багатого єврейського банкіра Мойсея Абердама і Файґи Розентрайх; отримав чудову освіту. З 1905 року родина переїздить до Львова. 1913 року відбуває до Мюнхена, де планує вивчати живопис в місцевій Академії мистецтв. Проте, його навчання перериває Перша світова війна. Мобілізований до австрійської армії, Абердам скерований на східний фронт, де, поранений, потрапляє до російського полону. Перебував у таборі військовополонених в Іркутську. Після звільнення, у 1917 році,  Абердам живе в Москві, де знайомиться з Маяковським і Єсеніним. Також вивчає колекцію французького мистецтва, зібрану Сергієм Щукіним. У 1922-1923 рр. він навчається в Краківській академії мистецтв. Читати далі about Альфред Абердам – художник Паризької школи

Еволюція маєткового комплексу графів Потоцьких у Правобережній Україні

“Еволюція маєткового комплексу графів Потоцьких (герб Пилява) у Правобережній Україні (1830-1917 рр.)”. С. Лобко, “Дух і Літера”, №20. 2008 р. Національний університет “Києво-Могилянська академія”.

Читати далі about Еволюція маєткового комплексу графів Потоцьких у Правобережній Україні

Перший день війни очима солдата Вермахта

22 червня 1941 року о пів на третю ранку я отримав наказ перехопити кур’єра на дорозі між містами Сокаль і Кристинопіль, оскільки вночі наша рота зайняла передові позиції і місце розташування командного пункту змінилося. У ці хвилини став займатися новий день. Спочатку яскравим світлом освітилися ширяючі високо в небі хмари. Потім в глибокій нічний чорноті почали розповзатися сірі сутінки, прорізані сонячними променями. У декількох сотнях метрів праворуч від нас стали проглядатися зарості чагарнику і групи дерев вздовж русла річки Буг. Над гладдю води висіли клапті туману. У попередні два тижні вдень і вночі ми часто продиралися через зламані верби до берега. Звивистий Буг був тут не дуже глибоким. Вода, що віддає чорнотою, була чистою, а ширина річки становила близько 15 метрів. Час від часу проглядалися вири. Потрапити в такий вир з явно вираженими межами було небезпечно для життя. Читати далі about Перший день війни очима солдата Вермахта

Проект B-32 “Чулим”

Вулкан Штеттин (Vulcan Stettin) – німецька судо- і локомотивобудівельна компанія, розташована в передмісті Штеттіна (Щеціна). Була відома як одна з найбільших верфей Німеччині, яка в досить короткі терміни будувала цивільні і військові кораблі, а також підводні човни; зіграла значну роль в обох світових війнах. Також тут будувались і паровози. Після Другої світової війни напівзруйнована верф була передана Польщі, і на її місці в 1948 році була побудована Щецінська верф. Тут будувалися торгові судна, а також суднове устаткування і механізми. Значна частина продукції Щецінської судоверфі експортувалась. Найбільшим покупцем її суден був СРСР. Читати далі about Проект B-32 “Чулим”

Кінотеатр “40-річчя жовтня”

У 1949 році Союзкінопроект оголосив конкурс на створення проекту типового кінотеатру з залом на 330 місць. Розробкою займалися архітектори Бюро інженерного проектування Державних архітектурних майстерень Комітету у справах архітектури при Раді Міністрів СРСР. Першу премію отримав проект архітектора Зої Йосипівни Брод. На той час вона була визнаним фахівцем з проектування кіноконцертних будівель. Читати далі about Кінотеатр “40-річчя жовтня”

Тартаків під польською короною

Костел, ратуша та замок на панорамі Тартакова. М. Стенчинський. 1847 р.

“На великому родючому плато, що протяглось приблизно в милі від Сокаля, розкинулось місто Тартаків раніше Бельзького воєводства, а тепер в округу Жовківськім (obwód Żółkiewski). Околиця сама по собі не є дуже мальовнича, цілком звичайна, але це ще більш підкреслює красу цього, прикрашеного зеленими садами містечка, що розкинулось над великим ставом, який заріс очеретом. Таким постає перед нами Тартаків зі сходу. З цієї сторони відкривається найкращий вид на чудово збережений замок, що височіє над ставом; ратушу, зі стрункої вежі якої голосний годинник видзвонює години і чути його далеко по всій околиці; прекрасний костел у якому знаходяться витвори італійського пензля. У минулому замок мав би бути дуже великим і укріпленим. Про це свідчать залишки давніх мурів та глибоких ровів. Замкові покої гарно збереглися, досі в житловому стані і оздобленні гарними рисунками альфреско. Є в ньому і справжні шедеври живопису, а саме картини Лампі та Баччареллі – придворних художників короля Станіслава Августа.” – так писав Мацей Стенчинський у своїй праці “Околиці Галичини” у 1847 році про Тартаків. Читати далі about Тартаків під польською короною

error: Content is protected !!