З 19 листопада починались вранішні Михайлівські заморозки: “Михаїл заморозком землю прихватив”. У православних (східна традиція) та у греко-католиків день святого Михаїла (Михайла) (Собор святого архистратига Михаїла та всіх Небесних Сил) припадає на 21 листопада, віруючі західного обряду вшановують святого 29 листопада. З цим святим тісно повязана давня історія Тартакова: герб давнього і сучасного Тартакова мав зображення цього святого, також на його честь був освячений місцевий костел.
На початку ХVIІ ст. був збудований костел Святого Архангела Михаїла, закінчений у 1778, а освячений у 1794 р. він був відомий передусім чудотворним образом Непорочного Зачаття Діви Марії. Упродовж наступних трьох століть храм був місцем паломництва віруючих латинського та візантійського обрядів із Галичини, Волині та Холмщини.
Тартаків вже у XVII ст. користувався міськими правами. Однак, дослідникам поки не вдалося знайти оригінальні міські печатки з того періоду. Містечко, а Тартаків на той час вже було досить жвавим центром, 22 червня 1748 р. отримує королівський привілей на самоврядування за магдебурським правом, у якому зазначалося: “для скріплення актів, листів і справ своїх міських екстрактів, процесів, декретів знак або печатку таку, яка тут є у цьому привілеї нашому намальована, вживати…” На основі наданого привілею збудовано ратушу, ринок тощо.
У копії привілею, що був надрукований у наступні роки, у місці де б мала бути копія печатки залишене порожнє місце, і сам малюнок герба відсутній. Відомо, що на документах від 1786 р. фігурувала велика печатка містечка із зображенням архангела Михаїла, який мечем б’є змія. Але справу герба розв’язують церковні печатки Тартакова. Так, на церковних документах кінця XIX – початку XX ст. зображений архангел Михайло, але з певними відмінностями: він списом пробиває чорта (якраз це можна побачити на одній з печаток, що дійшла до нашого часу).
Святий Михайло – шанована особа, заступник. Його культ у християнстві почався ще в IV столітті. Святий був покровителем князів, котрі зображали архангела на гербах давнього Києва. Традицію вшанування згодом перейняли і козаки в часи гетьманщини. Вони вважали Святого Михаїла уособленням справедливості, перемоги добра над злом, боротьби за правду. Архангел Михаїл – воєначальник небесного воїнства. У перекладі з єврейського це ім’я означає «рівний Богу». Його зображують з білими крилами, в білому вбранні як переможця диявола або змія. Знаряддям архангела Михаїла можуть бути спис, на якому біла хоругва з червоним хрестом, зелена фінікова гілка, вогняний або звичайний меч, щит з червоним хрестом і терези, що символізують рівновагу добрих і злих сил та вчинків людини, які зважує сам архангел Михаїл.
Як пояснює геральдист Тарас Завадовський, відомо, що міські герби почали формуватися разом з міським правом ще в ІІ половині XIII ст. Рішення про вибір герба зазвичай приймав війт чи рада міста, рідше – монарх. У випадках приватних міст траплялося, що зі зміною власника змінювався і герб міста або додавались символи, пов’язані з новою родиною. Найстарішим мотивом в міській геральдиці були портрети або атрибути святих патронів, на зразок гербів церковних установ. Поступово галерея символіки збільшується з посиланням на юридичну ідентифікацію міст. Звідси й походять міські мури з вежами та воротами навіть на гербах таких міст, що ніколи мурів не мали.
На українських землях традиції міської геральдики почали розвиватися ще за часів Галицько-Волинського князівства одночасно із розвитком самоврядування, особливо в містах, що володіли «магдебурзьким правом», за нормами якого герб вважався його невід’ємним атрибутом.
Герб Тартакова: у червоному полі архангел Михаїл у золотому обладунку та срібній одежі, який в одній руці тримає золотого полум’ятого меча, в другій – синій щит зі золотим хрестом, топче срібного змія. Прапор / хоругва / Тартакова: квадратне полотнище, у жовтому полі червона літера “Т”, на якій жовтий полум’яний меч архангела Михаїла, літера утворена горішньою горизонтальною та середньою вертикальною смугами, ширина яких становить 1/3 ширини прапора. Герб вписано у декоративний картуш та увінчано срібною міською короною, що вказує на статус поселення. Прапор несе кольори та елементи герба.
Зображувався цей святий і на гербах давнього Київського воєводства й пізнішої Київської губернії. Присутній архангел Михаїл і на гербах давніх міст Німеччини, Польщі, Литви. Нині Архистратиг Михаїл є на гербах Києва, Івано-Франківська, Гадяча та інших міст. Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім — значить, святий Михайло бореться з чортами.
Українські прикмети на 21 листопада:
- Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.
- Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода буде до 19 грудня (Св. Миколая)
- Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.
- Якщо Михайло дощем служить – добру й суху весну ворожить.
- Іній – на великі сніги, а туман – на відлигу.
- Якщо відлига – не жди санного шляху до Миколи.
- На Михайла вітер з полудня – буде тепло до середини грудня.
- Якщо на Михайла небо похмуре, а на гілках іній – буде хороший врожай.
- Від Михайла зима починає кувати морози.
- Як Михайло закує, то Микола не розкує.
Автор: к.і.н. Оксана Лобко (Київ).