Хочу запропонувати розповідь з історії нашого краю. Тільки слово «історія» можливо і не доречне. Мова піде про геологічну історію нашого краю.
Отож, приблизно 320 мільйонів років назад наша місцевість (Сокальщина) знаходилась в районі екватора. На той час палеоматерик Гондвана розколовся, і частина його, яка згодом стане Європою, знаходилась північніше екватора. Клімат того часу на наших теренах був екваторіальним, тропічним – величезна вологість, значна кількість опадів та підвищена температура та хімічний склад атмосфери, який значно відрізнявся від сучасного – призвели до величезного розквіту рослинності та тваринного світу. Цей період в геологічній історії землі називається «кам’яновугільним» або «карбоном» і проіснував він 56 мільйонів років (360-286 млн.років тому). Рослини росли шаленими темпами і виростали до гіганських розмірів. Зараз важко собі уявити, що простий звичний бур’ян – хвощ, виростав до 40 метрів, а стовбури мали в діаметрі 2-3 метри. Тепер при найсприятливіших умовах він виростає до 1,5 – 2 метри заввишки. Це саме відноситься до плаунів, папоротників та хвойних дерев. Всі вони дожили до наших часів, але зі значно меншими розмірами. Величезні площі поверхні займали мілководдя, болота та лагуни.
Рослинність виростала настільки швидко, що старі дерева, опале листя та гілки не встигали перегнити , як на них проростали нові рослини. За рахунок тектонічних рухів (поверхня опускалась) всі ці залишки пралісів захоронювалась і перешаровувались глиною, піском та сумішшю з органічними рештками. Процеси повторювались протягом мільйонів років, опускаючись все глибше та глибше. З часом нагромадження породи в інші періоди привели до того, що пласти вугілля опинились на глибині 350-700 метрів. За цей час при відсутності кисню залишки органіки пройшли стадію перетворень від торфу до кам’яного вугілля.
В нашій місцевості залишки органіки збиралися в так званих «мульдах», це щось подібне до лагун. Зараз ми їх називаємо родовищами – волинське, забузьке, сокальське, межирічанське, тяглівське, карівське, буське, бубнівське. Цікавий факт – в кам’яновугільний період рослини виділяли стільки пилку, що подекуди з пилку утворювались цілі пласти вугілля. І в нас теж зустрічаються такі пласти і назавають їх «сапропеллітові». Щоб утворився один метр кам’яного вугілля потрібно до 40 метрів органічних відкладів (гілок, листя, кори та стовбурів). Під час пошукових робіт, при бурінні, виявлено понад сто пластів і тільки біля десятка мають промислове значення. Вуглеутворюючі рослини: сигілярії з родини лепідодендронів, гігантські плауни, каламіти (хвощі) та папоротники.
Автор: Сергій Солодкий.