З 1918 по 1923 рр. уряд Польщі боровся з надмірним дефіцитом бюджету, що досягав 155% ВВП у 1921 р. і 94% у 1922 р., стимулюючи інфляцію. На початку 1923 року інфляція тодішньої польської валюти – польської марки (mkp) – набрала обороти. Її ставка знизилася з 9 mkp за 1 долар в 1918 році до 6 375 000 mkp за долар наприкінці 1923 р.
У березні 1923 року, після конференції президента Станіслава Войцеховського з колишніми міністрами фінансів, на цю посаду був призначений Владислав Грабський, який коротко представив державну програму порятунку економіки. Однак Сейм відхилив цей план. Тим часом інфляція продовжувала зростати, державний борг збільшувався вже п’ятий рік поспіль. Так званий “інфляційний податок”, що сплачувався всіма громадянами, приніс бюджету в три рази більше надходжень, ніж нормальна господарська діяльність, тому механізми стимулювання економічної ситуації перестали функціонувати. Все частіше відбувалися страйки, в країні панував хаос.
Наприкінці року, 18 грудня 1923 року, Грабський був призначений Прем’єр-міністром. Він створив так званий “уряд професіоналів” (жоден з міністрів попереднього уряду, призначений відповідно до політичного ключа не отримав портфеля). Грабський також отримав шість місяців законодавчих повноважень від Сейму. За короткий час він замінив польську марку новою валютою під назвою Польський злотий, а також розпустив Польський національний позиковий фонд (заснований в часи німецької окупації у 1916 році), що був банком-емітентом польських марок. Його замінив Банк Польщі (попередник Національного банку Польщі). Курс польського злотого був рівний обмінному курсу швейцарського франка. Попередній інфляційний податок був замінений неординарним податком на нерухомість і “звичайними” податками (податки з доходу).
Дії правління Грабського протягом 1924 року призвели до ефективного придушення гіперінфляції та впорядкування польської економіки.
Банківський переказ до Кристинополя 1924 року.
У статті представлено документ грошового переказу до Кристинополя, 08 січня 1924 року. Переказ здійснений Комерційним банком у Варшаві, відділом закордонних переказів, за дорученням American Express Company, Нью-Йорк. Вказана сума переказу 300 долларів США. Оплата франкування (послуг доставки) склала 81.000 польських марок.
Вирогідно економічне становище у місті дійсно було жахливим, так що мешканцям Кристинополя допомогали матеріально родичі з-за кордону.
На фото вгорі: польська марка взірця 1919 року.
Автор: Юрій Гринів.
Джерела: WorthPoint, Wikipedia.