Вулиця Сокальська, 5 – це адреса комунального підприємства Червоноградський ринок. Саме це комунальне підприємство у березні 1992 року стало правонаступником Колгоспного ринку.
Старше покоління червоноградців пам’ятає, як далекого 1972 року був зданий в експлуатацію новий, великий, залізобетонний, критий Колгоспний ринок на 254 торговельних місця. Ця будівля стала передноворічним подарунком для містян – 30 грудня він гостинно розчинив двері для продавців і покупців. На цей час уже досить гостро стояло питання торгівлі у місті, яке дуже швидкими темпами розвивалося і настільки ж швидко збільшувалась кількість його населення. Промисловий ринок на Старому місті (тепер тут знаходиться дитячий садочок), продуктовий – біля старого хлібозаводу (тепер подвір’я фабрики «Калина») не відповідали потребам часу і міста.
Нова будівля Колгоспного ринку стала візитною карточкою міста. Висока, трьох подільна будівля каркасного типу із збірних залізобетонних колон та напіварок надавала більш передового, сучасного, як на той час, вигляду місту і справляла враження достатку його жителів. У плані будівля ринку прямокутної форми. У торговий зал площею 55х30 метрів, ведуть три парадних входи з трьох сторін. Освітлення у залі природне – через віконні засклені металеві рами, а також і штучне – лампи денного освітлення. Будівля ринку крім торговельного залу включає у себе і адміністративні, службові та складські (у підвалі) приміщення, а також ветеринарну станцію. Довгий час тут був і готель. Ще у радянські часи тут поселялися торговельники, які приїздили з далеких Кавказьких республік – азербайджанці, вірмени, грузини, які торгували на ринку мандаринами, гранатами, гвоздиками. Уже понад 10 років, через відсутність попиту, тут готелю немає.
Тепер комунальне підприємство Червоноградський ринок займає загальну площу майже 16 тисяч м2. Сюди входять як будівля ринку так і торгівельна площа поряд нього. На загал, тут створено 1318 торгових місць. І торгують тут сільськогосподарською продукцією, продуктами харчування та промисловими товарами. Ще майже 1 тисяча м2. площі знаходиться в оренді. У 2004-2005рр. було здійснено реконструкцію підприємства. Благоустроєм площі займалося само комунальне підприємство, а контейнера встановлювалися за кошт підприємців. Червоноградці досить швидко звикли до цивілізованої торгівлі. Хоча в пам’яті багатьох старших червоноградців назавжди залишились спогади про часи радянської торгівлі на ринку – коли торгували промисловими товарами з вантажних машин і люди вилазили на них, щоб схопити «дефіцит», чи товар розкладали на землі, яку обгороджували металевими ланцюгами і потім у людей від давки за цим товаром залишались на тілі від ланцюгів синяки.
Близькість до транспортних під’їздів: автовокзал та залізничний вокзал зробили цей ринок найбільш зручним для селян, які приїжджають на торг до міста. Основними постачальниками сільськогосподарської продукції є селяни із Сокальського, Радехівського, Кам’янко-Буського, Жовківського районів. Багато селян на торг приїздить із Волині – саме звідти до міста попадають, у більшості, дари лісу: чорниці, гриби, горіхи… Цей ринок вважається і порівняно дешевшим із іншими ринками які є у місті. Із селянами можна порівняно легко домовитися за нижчу прийнятну ціну, а тим більше вона значно падає перед від’їздом поїздів, на які спішать торговельники.
Торгівлею у нашому місті займалися завжди, як у часи Червонограда так і в часи Кристинополя. За часів Кристинополя, на початках ХХ століття, торгували-базарили на Ринковій площі, яка знаходилась неподалік палацу Потоцьких. Торговим днем у місті був четвер, до слова, у Сокалі торгували в понеділок. Промисловими товарами торгували євреї, а українське і польське населення товаром, який виробляли чи вирощували у своєму господарстві. На місці теперішнього Червоноградського ринку за часів Кристинополя був великий скуп м’яса і це місце називалося «Беконарня». Напевно, це доля для міста чи встановлення історичної справедливості, що на місці давнього торговища розміщений найбільший ринок Червонограда.
На фото вгорі: Червоноградський ринок, 2019 р. Фото: Ехо Червонограда.
Автор: Галина Гриник, зав. Червоноградської філії ЛМІР.
Джерело: Г. Гриник, “Немузейний експонат”, видання “Червоноградський рекламно-інформаційний ВІСНИК” №30(703) від 30. 07. 2009 р.