Ця стаття присвячена палацу у Кристинополі, що належав Францішеку Салезію Потоцькому (1700-1772), який у XVIII столітті був однією з найпрекрасніших аристократичних резиденцій, розташованих у Коронній Рутенії. Щенсний Казимир Потоцький (1630-1702), який збудував на цьому місці свій замок, який пізніше був розширений, ймовірно, його сином, Юзефом Феліціаном. На наступному етапі, розпочатому за ініціативи Францішека Салезія Потоцького (1700-1772), стара споруда була повністю реконструйована, ймовірно, за планами архітектора П’єра Ріко де Тірргея, і перетворилася на чудову аристократичну резиденцію. Після смерті Францішека Салезія Потоцького його син, Станіслав Щенський (1751-1805), продовжив розбудову.
Ліжко Анни Ельжбети Потоцької. Пєскова Скала, Польща.
Дана праця пропонує спробу відтворити планування помешкань у резиденції Кристинополя, а також їх внутрішнє оздоблення та обстановку на основі відомих і неопублікованих документів 1775 року, що збереглися в Центральному державному історичному архіві Києва. Збереглося дуже мало речей з колись багатої колекції меблів Кристинополя. Серед них: величне ліжко Анни Ельжбети Потоцької, тепер – в постійній експозиції замку в Пєскова Скала, Республіка Польща. А також чотири гобелени з серії «Історія Олександра Великого»: Битва на Граніку, Битва при Арбелах (Гавгамели), Тріумфальний вхід Олександра Великого у Вавилон, і Король Пор перед Олександром Великим.
Кристинопільський палац, можливо, також володів й іншими гобеленами, що представляли епізоди «Троянської війни». Можна припустити з певним ступенем впевненості, що двоє шпалер (ткані настінні коври) з серії «Троянська війна», що належали Потоцьким (с. Печера, Вінницька область – тепер у фондах Вавельського замку в Кракові) – “Викрадення Єлени” та “Битва греків і троянців”, – спочатку прикрашали стіни Кристинополя.
Щоб переглянути матеріал перейдіть за посиланням:
На фото вгорі: гобелен “Битва при Арбелах”, Історичний музей, Пєскова Скала, Республіка Польща. Взято з видання “Кристинопіль. 1692-1951”, Г. Гриник, О. Ярош-Замойська, Червоноград, 2010 (фрагмент).
Джерело: “Modus. Prace z historii sztuki” #14, 139-156, Dagny Nesterow, 2014; Central and Eastern European Online Library, Вікіпедія.