Якщо на сьогоднішній час в Угнові все більше закладів “на замку”, містечко міліє, то не зрівняти з тим, що було ще 100 років тому. Замість розквіту йдемо до занепаду.
Колись процвітали філія Товариства “Просвіта “, “Сільський господар”, “Руска каса”, “Кооперативний банк Угнівщини”, пожежно-руханкове товариство “Сокіл”, гурток “Рідна школа”, “Господарча торговля”, ремісничі цехи, польська, українська школи.
Не дивно, що ми, угнівчани, мали ще й повітовий суд. Повітові суди на початку ХХ ст. розглядали справи, в яких міра покарання перевищувала один рік тюрми чи 5000 крб. штрафу та стягнення на користь потерпілого.
Будинок повітового суду стояв на вулиці Панській (тепер Січових Стрільців) і був непримітним. Невеликий дерев’яний дім на розі вулиць Панської і тієї, що нею входили до ринку (тепер вуличка, яка є майже навпроти поліклініки і веде до парку). Навпроти теперішньої пошти (колись дім нотаря Целевича) містилися судові арешти.
У 1901 році під час великої пожежі ці будинки згоріли і суд змушений був переміщатися по приватних будинках майже два роки аж поки побудували одноповерховий будинок для суду за містом на вулиці Равській у 1902 р. Цього ж року збудовано новий мурований арешт. Під будинок суду викуплено частину землі від міщанина Гілярія Камінського. Заклад містив у собі 10 більших і 9 менших кімнат. В будинку арешту було 5 келій, 3 більші і 2 менші, та двокімнатне помешкання доглядача.
За часів Австрії містилася в будинку суду каса скарбового уряду і кадастральний уряд. За Польщі перенесено касу скарбового уряду і кадастральний уряд до Рави-Руської, а в судовому будинку розміщено поштовий уряд і пост державної поліції.
Суд в Угнові проіснував до липня 1944 року. Пізніше в цьому закладі розміщувався туберкульозний санаторій, знаний на всю область, потім відкрили наркологічний диспансер. Наразі – це будинок хоспісу, де проводять майже всю старість хворі літні люди.
На фото вгорі: Геріатричний пансіонат та хоспіс в Угнові. Джерело фото: Walnut House, 2018 р.
Автор: Мирослава Олійник.