Переглядаючи старі фотографії, помічаєш деталі, що занурюють тебе у інший світ. Так відбулось і з палацом Лянцкоронських у Тартакові. Відшукуючи нові деталі палацу, помітила, що на пізніших фотографіях відсутні дві важливі деталі: немає двох «атлантів» (теламонів) та відсутній годинник на вежі. На сьогодні відомості про перебудови і ремонти палацу дуже скупі і з них важко судити про ті зміни, яких зазнала споруда за довгу історію свого існування протягом ХХ ст. і до пожежі 1996 року. Continue reading “Тартаківські атланти”→
Костел, ратуша та замок на панорамі Тартакова. М. Стенчинський. 1847 р.
“На великому родючому плато, що протяглось приблизно в милі від Сокаля, розкинулось місто Тартаків раніше Бельзького воєводства, а тепер в округу Жовківськім (obwód Żółkiewski). Околиця сама по собі не є дуже мальовнича, цілком звичайна, але це ще більш підкреслює красу цього, прикрашеного зеленими садами містечка, що розкинулось над великим ставом, який заріс очеретом. Таким постає перед нами Тартаків зі сходу. З цієї сторони відкривається найкращий вид на чудово збережений замок, що височіє над ставом; ратушу, зі стрункої вежі якої голосний годинник видзвонює години і чути його далеко по всій околиці; прекрасний костел у якому знаходяться витвори італійського пензля. У минулому замок мав би бути дуже великим і укріпленим. Про це свідчать залишки давніх мурів та глибоких ровів. Замкові покої гарно збереглися, досі в житловому стані і оздобленні гарними рисунками альфреско. Є в ньому і справжні шедеври живопису, а саме картини Лампі та Баччареллі – придворних художників короля Станіслава Августа.” – так писав Мацей Стенчинський у своїй праці “Околиці Галичини” у 1847 році про Тартаків. Continue reading “Тартаків під польською короною”→
