1947 р. З липня – за 4 км від м. Володимира-Волинського були знайдені промислові пласти вугілля.
1948 р. 31 січня – ЦК ВКП(б) і Рада Міністрів СРСР приймають постанову про розвиток вуглевидобутку в західних областях України.
1951 р. листопад – на околицях історичного міста Кристинопіль почали виростати перші шахтарські бараки. Невдовзі місто Кристинопіль, на “прохання трудящих”, змінило свою назву на Червоноград і ввійшло в склад Забузького району. Виглядало воно як невелике поселення міського типу з 307 будинками, у яких проживало 1750 осіб.
Кінотеатр “Перемога”.
1952 р. – навесні створений колгосп ім. Жданова, тут працювало більшість жителів тільки що створеного радянського Червонограда, а у серпні цього ж року інші працівники були залучені до будівництва першої шахти Львівсько-Волинського басейну, №1 «Великомостівська».
1953 р.-1954 р. – впроваджено будівництво шахт №2 та №5 «Великомостівські».
1954 р. – згідно проекту «Укрдіпрошахт» розпочалося будівництво шахти №3 «Великомостівська» та створено комбінат «Укрзахідшахтобуд». Також цього року була заснована на базі забузької районної друкарні (м. Белз) Червоноградська міська друкарня.
1955 р. – розпочато будівництво ще восьми копалень.
1956 р. – запрацював завод залізобетонних виробів. Вийшов перший номер шахтарського часопису “Гірник”.
1957 р. – колгосп ім. Жданова злився з колгоспом «Шлях до комунізму» села Острів. Наприкінці року, 25 грудня ПБУ № 2 достроково побудувало і здало в експлуатацію шахту № 2 «Великомостівська» з проектною потужністю 1500 т. вугілля на добу. В сфері медицини була створена медично-санітарна частина, яка розташовувалася в корпусах медичного містечка.
1958 р. – Стала до ладу “Шахта № 1 «Великомостівська» з проектною потужністю 300 тис. т/рік.
1959 р. – для швидкого темпу зростання новобудов впроваджено в дію деревообробний комбінат, який повинен був забезпечити молоде місто столярними виробами. 17 вересня почала роботу шахта №3 «Великомостівська» з проектною виробничою потужністю — 750 тис. тон, та розпочалося будівництво шахт №8 «Великомостівська». В грудні розпочато будівництво нового приміщення Забузької друкарні.
Продовольчий магазин «Універсам».
1960 р. – були зведені шахти №5 і №8 «Великомостівські», а наприкінці року, 31 грудня було збудовано профспілковий Палац Культури вугільників з залою на 700 місць, лекційним залом і приміщеннями для різних гуртків. Також цього року було засновано семирічну музичну школу.
1961 р. – розпочала свою роботу шахта №4 «Великомостівська» та №1 «Червоноградська», і закрита стара міська друкарня, яка була заснована на базі Забузької районної друкарні. Завершене будівництво Червоноградської середньої школи №1.
1962 р. – здали в експлуатацію нове приміщення Забузької друкарні по вулиці Будівельна, 22. Цього ж року її було перейменовано на Червоноградську міську друкарню. А шахта №9 «Великомостівська» видала на-гора перші тонни вугілля.
1963 р. – стала в стрій шахта №6 «Великомостівська». Восени відкрилася середня школа №5.
1965 р. 19 січня – в Червонограді відбулася перша міська партійна конференція. 11 жовтня засноване професійно-технічне училище №57. 1 жовтня було сформовано Червоноградську пожежну частину. В цьому році також було розбито міський парк та два пляжі на берегах Бугу та Солокії.
1965 р. -1966 р. – у місті почала діяти панчішно-шкарпеткова фабрика потужністю 30 мільйонів виробів на рік, також було споруджено новий триповерховий побуткомбінат.
1967 р. – На місті центральної брами замку Потоцьких збудовано загальноосвітню школу №4.
1968 р. – 16 вересня засноване технічне училище №13.
1969 р. – побудований Палац спорту, одна з найкращих, на той час спортивних споруд Західної України, який був на утримані шахти №3 «Великомостівська».
1970 р. квітень – у переддень 100-річчя з дня народження В.І. Леніна стала до ладу діючих шахта №7 «Великомостівська». Завод металоконструкцій почав випускати нестандартне і технологічне обладнання.
Головна пошта.
1971 р. – почала роботу шахта №2 «Червоноградська».
1972 р. – при палаці культури відкрито музей історії Червонограда.
1973 р. – гірниками Червонограда видобуто перших 10 млн. тонн чорного золота. Також в цьому році засновано середню школу №11.
1974 р. – завершено будівництво хірургічного корпуса в міській лікарні на 300 місць, і відкрита дитяча і міська стоматологічна клініка.
1975 р.-1978 р. – зведено широкоформатний кінотеатр «Победа» з залою на 800 місць.
1976 р. – затверджено герб Червонограда.
1977 р. – 1 вересня прийняла перших учнів середня спеціалізована школа №8.
1978 р. – стала в стрій найпотужніша шахта №10 «Великомостівська» проектною потужністю 2,4 мільйона тонн палива в рік. А при в’їзді в Червоноград з’явилася статуя шахтаря з патетичною назвою «Гімн праці». Скульптор І. Садовський, архітектор А. Консулов.
1979 р. вересень – прийняв перших покупців продовольчий магазин «Універсам» загальною торговою площею 1444 кв. м., який містив в собі зал-кафе, великий відділ напівфабрикатів і дитячий куточок.
1980 р. 25 січня – підписано акт здачі в експлуатацію центральної збагачувальної фабрики “Червоноградська”, проектна потужність якої 9,6 млн. тонн палива на рік.
1980 р. 19 грудня – червоноградці рапортують про виконання завдань десятої п’ятирічки. Понадпланово реалізовано промислової продукції на 28 млн. крб. За роки десятої п’ятирічки здано в експлуатацію 149 тисяч кв. м житла, дві середні школи, дитячо-юнацьку спортивну школу, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, професійно-технічне училище, міський вузол зв’язку, табір праці і відпочинку для старшокласників та ряд інших об’єктів.
На фото вгорі: монумент «Гімн праці».
Джерело: Моє місто Червоноград; “Зорі над копрами”, В.Д. Марченко, “Каменяр”, Львів, 1981.