Інформацію, що наводимо у цьому дописі вперше стає доступною широкому колу поціновувачів історії Тартакова. Ми щиро тішимось, що завдяки проекту з відновлення Тартаківського палацу відкриваються нові сторінки місцевої історії.
Тартаків та навколишні села протягом довгого періоду переходили у спадок, залишаючись в одній родині, яка пізніше перейшла (трансформувалась) з родини Прандота (Prędota, Prandota) у рід Тшцінських (Trzciński). Родина Тшцінських, які йменувалися також Прандота-Тшцінські (Prandota-Trzciński) (Прандота, це слово придомок, яке пішло від давнього роду) – стара мазовецька родина, яка походить з села Тшцяна (Trzciana) у воєводстві Равським, парафія Стара Рава (сучасне Лодзинське воєводство), де згадка про них датується в місцевих актах від 1506 року. Згадуються представники родини також і у гербовнику Бартоша Папроцького в 1584 році. Представники цієї фамілії печаталися родовим знаком «Равич».
З документів знаємо, що на середину ХVI ст. Тартаківський маєток перебував у власності родини Тшцінських гербу Равич (Trzciński (Trzcieńskich) h. Rawicz).
За пошуковими даними пана Марціна Невальди з Кракова (Marcin Niewalda) власне Ян Тшцінський на 1525 рік був власником Нового Двору, Копитова, Тартакова. Ці маєтності він отримав від батька Пйотра Прандоти (біля 1450/1460 – 9.1517/18), воєводи равського, який називався Тшцінський гербу Равич (ім’я Пйотр згадується лише в одному документі, тому невідомо чи це було його справжнє ім’я).
Пйотр Прандота-Тшцінський з невідомою на ім’я дружиною шляхтянкою мав 6 синів. Серед них: Анджей, Фелікс, Ян, Ієронім, Філіп, Ґабрієль Тшцінські; та дочка Катажина (пом.1566 р.), заміжня за воєводою равським та старостою плоцьким Анджеєм Серпським. Власне спадкоємцем Тартакова, Нового Двору, Копитова став Ян Тшцінський (народився біля 1480), дворянин королівський, бурґграф краківський (magnus procurator arcis cracoviensis, «каштелян» – у середньовіччі граф-управитель, комендант замку або міста (бурга), староста равський. Мав з 1525 року дружину італійку Porzia Arcamona, був онуком останнього дідича Тартакова з ім’ям Прандота, яке потім трансформувалось у прізвище Тшцінські (Prendota z Żelaznej i Żelichna, z Pobiednej, Trzciany) плоцького воєводи (прибл. 1400 – помер прибл. 1465/1466), дружина його Малгожата на невідоме прізвище.
Власне цей плоцький воєвода на ім’я Прандота (Прендота) з Желязної і Желехлінки від 22 грудня 1415 року отримав документи на Тартаків від князя мазовецького Земовита IV (1352-1426) (нагадаємо, що князь, перебуваючи у Белзі надав три села у Сокальському повіті Прандоті та його брату Анджею на прізвисько Грот).
Відомо, що власниками Тартакова від 1587 року був каштелян любачівський (у 1588-1596 рр.) Зиґмунд Тшцінський та його дружина Катажина уроджена Лущевська з Лущова, гербу Наленч (Katarzyna Łuszczewska z Łuszczowa h. Nałęcz (нар. бл. 1540 р.), дочка Станіслава Лущевського та Барбари Хижовської, у першому шлюбі Кшиштофова Вигнанська), яка 22 листопада 1603 році (вже після смерті чоловіка) разом із сином Адамом, наступним власником маєтностей, уфундувала у Тартакові костел та будинок парафіяльного священника. В старих архівних джерелах згадується Фелікс де Тшцінський, воєвода Равський, ймовірно, Зиґмунд Тшцінські то його син або інший близький родич, ймовірно племінник (ступень спорідненості цих людей встановити поки не вдалось).
Будь-які дослідження завжди відкривають нові сторінки історії. Нами було знайдено нові відомості про власників цих земель, але ці нові сторінки потребують подальшого дослідження.
В останньому повідомленні (цитата з повідомлення: «Jakób Łychowski (Lychowski) herbu Jasieńczyk, łowczy halicki w 1613 r., wraz ze żoną Katarzyną z Jordanowskich w 1621 r. sprzedał Tartaków z zamkiem Perwiatycze, Bramów, Spasów Jakubowi Trzcińskiemu, od którego kupił miasto Rawa Ruska z zamkiem i kilku wsiami»), яке було надруковане у томі 16 праці «Гербівник польський. Відомості історично-генеалогічні про родини шляхецькі (Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich)» одного з найавторитетніших фахівців Адама Бонєцького заслуговують на увагу дві деталі, що викликають питання, дати відповідь на які доволі непросто: 1) від кого купив маєток Якуб Луховський, як за документами на 1603 р. власник маєтку все ще Адам Тшцінський, син Катажини. І друге зауваження, 2) ніде в джерелах не згадується замок в місцевості Перв’ятичі (Perwiatycze) недалечко Тартакова, хоча, наскільки відомо, археологічні розкопки там не проводились, і поки важко довести існування старих будівель на цьому терені. Тому, поки це питання потребує додаткових архівних пошуків та уточнень.
Порівнюючи допис з книги Бонєцького про купівлю Рави-Руської з замком (miasto Rawa Ruska z zamkiem), можемо зрозуміти (поки під питанням), що замок був в Тартакові, а не в Перв’ятичах (Tartaków z zamkiem Perwiatycze). Тоді, датування пам’ятки «замок» в Тартакові може бути більш ранішим часом, і його замовниками могли бути родина Тшцінських, а не Потоцькі.
Відомо, що згодом маєток Тартаків на короткий час дістався родині Чермінських (Czermiński h. Wieniawa). З документів відомо, що у 1648 р., під час козацького походу, селяни навколишніх сіл, штурмували садибу пана Чермінського, спаливши при цьому дерев’яну огорожу.
Нам вдалось простежити та реконструювати генеалогічний зв’язок між родиною Тшцінських та родиною Каліновських, які, як виявилось, були близькими родичами. У рідної сестри Катерини Тшцінської Марії-Марусі (Малґожати) Струс була дочка Єльжбета, заміжня за Валентієм-Олександром Каліновським. Валента та Єльжбета Каліновські – батьки Зофії ур. Каліновської Потоцької, дружини Станіслава «Ревери» Потоцького, родини наступних дідичів Тартакова.
Пройдемось по періоду початку-середи XVII ст., який викликає найбільше питань щодо власників:
На 1603 р. – власник Адам Тшцінський (ми нічого не знаємо про його родину, дати життя)
1621 р. – Якуб Луховський продає Тартаків Якубу Тшцінському.
На 1648 р. – власник Чермінський.
На 1685 р. – дідич Фелікс-Казімєж Потоцький.
Поки не знайдено документального підтвердження чи Адам Тшцінський продав маєток Якубу Луховському? Чи був насправді Луховський дідичем Тартакова? Від кого Потоцькі (і хто саме) купили/отримали маєток? Чи Каліновські були дідичами Тартакова, чи лише навколишніх сіл та місцевостей? Тому, наші дослідження ще тривають, і ми щиро сподіваємось на підтримку колег та спільний пошук матеріалів про нашу місцевість та досі незнані сторінки історії.
На фото вгорі: костел святого Архангела Михаїла у Тартакові, фундатором якого була Катажина Тшцінська (1603 р.). Фото 28.02.1918 р.
Матеріал підготувала к.і.н. Оксана Лобко @Oksana Lobko.
В дописі опубліковані історичне дослідження, яке виконане у рамках гранту від Українського культурного фонду. Автор висловлює подяку за консультації Агнешці Поспішель (Варшава) та пану Марціну Невалді (Marcin Niewalda) (Краків).