У 1996 році на місці, де колись знаходилася церква села Городиловичі, ґміни Скоморохи Сокальського повіту, створено меморіальний комплекс з хрестами, що символізують стерті з лиця землі села Сокальщини.
Після закінчення Другої світової війни Польща відновлює свій контроль над територіями Белза та Сокаля. У період збройного протистояння між поляками і українцями довколишні села майже знищуються. 10-11 травня 1946 р. більшість українців, які мешкали на території Сокальського Закерзоння, насильно виселяються до СРСР. Ті люди, які втрималися на цих землях, або ж повернулися, були виселені на північно-західні терени Польщі в рамках операції «Вісла». Населенні пункти Кристинопіль, Белз, Угнів, Варяж, Угринів, Хоробрів, Себечів, Опільсько та чимало інших опустіли. Водночас повністю були знищені села Городиловичі, Безеїв, Гора, Клюсів, Маджарки, Іваньки, Печигори, Корків, Павловичі та багато інших.
Саме в пам’ять про ті страшні події зведено цей меморіал. Також на території об’єкту знаходиться капличка, що збудована саме на місці розібраної в часи радянщини церкви; відновлено символічну могилу Січових Стрільців; встановлено пам’ятник та меморіальну плиту уродженцеві села, начальникові штабу УПА-Південь Василеві Процюку і повстанцям УПА, які загинули на цих територіях.
Джерела: Стежками Героїв Сокальщини, Вікіпедія.
Фото: Юрій Гринів.