На кладовищі у Сільці поховані переважно німецькі солдати 2-го та 9-го королівських прусських ландверних піхотних полків (LIR2 і LIR9) з Померанії, а також прусського 46-го резервного піхотного полку (RIR46) з Познані, які загинули 28–29 червня 1915 року поблизу Сільця.
Continue reading “Військове кладовище у Сільці”
Пам’ятник загиблим гірникам Прибужжя символічно встановлено 31 серпня 2009 року біля церкви святої Варвари у Червонограді, яка є покровителькою шахтарів.
Continue reading “Пам’ятник загиблим шахтарям”
До 330-річчя Кристинополя та у 80-ту річницю припинення існування єврейської кристинопільської громади територія єврейського кладовища у Червонограді ознакована меморіальним каменем. Ініціатива увічнити пам’ять про єврейську громаду, що жила тут, і єврейський цвинтар належить нащадкам кристинопольських євреїв і небайдужим червоноградцям.
Continue reading “У Червонограді встановлено меморіальний камінь єврейській громаді Кристинополя”
Пам’ятник Борцям за волю України на Вічевій площі Червонограда було відкрито 24 березня 2002 року. Цей монумент – алегорична постать замученого полеглого борця, на плечах якого образи жертв боротьби у вигляді вінка крилатих ангелів.
Continue reading “Борцям за волю України”
У 1996 році на місці, де колись знаходилася церква села Городиловичі, ґміни Скоморохи Сокальського повіту, створено меморіальний комплекс з хрестами, що символізують стерті з лиця землі села Сокальщини.
Continue reading “Меморіал неіснуючим селам”
У самому центрі Львова, за адресою проспект Свободи, 15, знаходиться будівля Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, створеного в 1951 році. У XVIII столітті на цьому місці був розташований, так званий, Альбертівський двір. Ще в 1763 році він належав Юзефу Потоцькому. Близько 1785 року підприємець Йоганн Прешель спорудив тут триповерховий будинок – перший львівський готель, який називався «Під римським цезарем».
Continue reading “Єдина у світі “сидяча” Свобода”
Петро Миколайович Нестеров народився у 1887 році в Нижньому Новгороді в сім’ї офіцера-вихователя кадетського корпусу. У 1906 році після успішного закінчення Михайлівського артилерійського училища він служив у Владивостоці, де особисто розробив правила коригування стрільби з аеростата. У 1911 році Нестеров домагається зарахування в Гатчинську повітроплавальну школу. Там він освоїв програму навчання льотній справі і в травня 1913 року одержав призначення в 11-й корпусний авіазагін, а незабаром став і його командиром.
Continue reading “Меморіал пам’яті героя-авіатора Петра Нестерова”
Старе кладовище, що розташоване по вул. Б. Хмельницького у Червонограді, ймовірно було закладене на зламі XVIII та XIX століть. Зі збережених тут налічується близько 500 надгробків, найстаріший з яких датується 1832 роком, на викарбувано німецькою слова жалоби матері до свого маленького сина, якому виповнилося тільки 2 роки.
Continue reading “Кристинопільський некрополь”
У селі Сілець, над річкою Болотнею, потопаючи у вишневому цвіті і в заростях бузку, стояла велика простора хата війта Климіва. Саме у цій родині 1909 року народився хлопчик, третій у сім’ї. Йому дали ім’я Іван. Батько його був національно свідомою людиною і війтом села. Загалом у родині було 6 дітей: 4 сини та 2 дочки.
Continue reading “Іван Климів ”Легенда” – велетень духу”
У селі Скоморохи на високому пагорбі, де розташовувалась 13-та прикордонна застава Володимир-Волинського прикордонного загону, височіє монумент героям-прикордонникам. За радянських часів ця застава була широковідома подіями перших днів радянсько-німецької війни, коли її бійці у героїчному протистоянні з нацистами загинули стримуючи натиск солдат Вермахта.
Continue reading “Монумент героям-прикордонникам в Скоморохах (фото)”
28 березня 1945 року, рівно 76 років назад, польськими поліцаями було спалено село Маджарки, що розташовувалось між Кристинополем та Борятином – зараз не існує. У вогнищі загинули мирні жителі поселення. Лише капличка і пам’ятний хрест залишились згадкою про ті страшні події.
Continue reading “Спалене село Маджарки (фото)”
Пам’ятник Т.Г. Шевченку у селищі міського типу Гірник знаходиться на території парку культури, що по головній вулиці поселення – вулиці М.Грушевського. Це робота відомого українського скульптора Василя Одрехівського, заслуженого діяча мистецтв України.
Continue reading “Пам’ятник Тарасу Шевченку у Гірнику”
На військовому кладовищі часів Першої Світової війни у селі Сілець Червоноградського району, що розташоване при трасі Р-15 (Львів-Ковель), поховано 219 військовослужбовців, серед них – 108 австро-угорської армії (більшість із верхньо-австрійського піхотного полку ляндверу №2 та північно-богемського ляндверу №9) і 111 німецької армії (більшість із резервного піхотного полку №46). Військові загинули 28-30 червня 1915 року під час визволення Галичини від російської армії.
Continue reading “Меморіал австрійським воїнам”
У липні 1944 року, після визволення Великих Мостів від фашистів, у місті залишились живими тільки 2 євреї, яким дивом вдалося врятуватися від загибелі в час кривавих «жнив» Голокосту.
Continue reading “Меморіал жертвам Голокосту у Великих Мостах”
Восени 1940 року вздовж кордону Радянським Союзом було розпочато будівництво воєнної оборонної лінії, що значно збільшило присутність військових у регіоні. В Пархачі, в панському маєтку розмістилася перша прикордонна комендатура 91-го Рава-Руського прикордонного загону. До її складу входили чотири лінійні, тилова, а також резервна застави. У приміщенні сільської ради – училище перепідготовки червоних командирів. У м. Великі Мости – 158 кавалерійський полк.
Continue reading “Братська могила радянських воїнів у Гірнику”
Велична бронзова постать молодого Шевченка височіє на постаменті над Вічевою площею у Червонограді. Увагу перехожого привертають невмирущі слова: “В своїх хаті – своя правда і сила, і воля”. Монумент відкрито 24 серпня 1996 року.
Continue reading “Пам’ятник Тарасу Шевченку”
На високому триметровому постаменті із червоного граніту встановлено бронзове погруддя українського патріота-націоналіста Степана Бандери (1909-1959). Вузький довгий постамент стилізований під меч, що стоїть вістрям донизу, як символ того, що Бандера був на захисті національної ідеї свого народу і не піднімав меч доверху, щоб пригнітити інші народи.
Continue reading “Пам’ятник Степану Бандері”
На території червоноградського заводу залізо-бетонних виробів розташована меморіальна плита з мармурової крихти. Тут 22-24 червня 1941 року тримали оборону від фашитсько-німецьких загарбників і загинули смертю хоробрих воїни 140-го окремого кулеметно-артилерійського батальйону РСЧА.
Continue reading “Братська могила радянських воїнів-прикордонників”
В кінці ХІХ століття українця Олександра Мишугу вважали “королем тенорів” та володарем найкращого ліричного голосу. На світовій сцені його ставили в один ряд з Карузо та Шаляпіним, на українській – із Соломією Крушельницькою та Модестом Менцинським. Афіші з його іменем висіли на театрах Риму й Мілану, Парижу та Лондону, Берліну і Відня, Петербургу і Варшави, Кракова та Києва і, безумовно, рідного Львова.
Continue reading “Могила Олександра Мишуги”
Зимою та весною 1944 року партизанський загін Героя Радянського Союзу генерала М.І. Наумова двічі пройшов територією Львівщини. 2 березня 1944 року загін вийшов в район річки Західний Буг, штаб був облаштований в невеличкому польському селі Завонє.
Continue reading “Братська могила партизанів-наумівців у Соснівці”
Восени 1992 року, на честь 300-річчя Кристинополя, у Червонограді відкрито один із перших в Україні пам’ятників Михайлу Грушевському – першому Президенту України (Голова Української Центральної Ради УНР). Continue reading “Пам’ятник Михайлу Грушевському”
Монумент “Гімн праці” є, без перебільшення, візитною карточкою Червонограда. Він зустрічає і проводжає мешканців та гостей міста на в’їзді зі сторони Львова. Continue reading “Монумент “Гімн праці” – візитна карточка Червонограда”
Ручний двоциліндровий пожежний насос I половини XX століття встановлений на постаменті на території Червоноградського відділу ДСНС України (“Пожежна частина”). У свій час такого типу насоси закріплювались на кінні підводи разом з бочкою для забору і подачі води для гасіння пожеж. Continue reading “Ручний пожежний насос I пол. XX ст.”
На цьому місці знаходився цвинтар українського села Клюсів. У 50-х роках XX століття територія села стала частиною міста Червоноград. Continue reading “Клюсівський цвинтар”
