Проект палацового-паркового комплексу у Кристинополі. П’єр Ріко де Тірргей, 1757 р. Національний архів у Кракові.
П’єр Ріко де Тірргей (Тірреґайль, Тірреджеллі) фр. Pierre Ricaud de Tirregaille, (близько 1725 – після 1772). – французький інженер, геометр та архітектор.
У 1752 році, або дещо раніше, прибув з Іспанії до Варшави, де оселився і створив сім’ю. З 29 серпня 1752 року – поручик пішого полку гетьмана військ коронних Яна Клеменса Браницького. Від 1753 року — капітан. У 1753–57 роках працює при спорудженні резиденції Я. К. Браницького в Білостоку. Конфлікт з головним архітектором полковника Браницького Яном Хенриком Клеммом призвів до звільнення Р. зі служби.
Проекція палацу у Кристинополі. П’єр Ріко де Тірргей, 1757 р. Національний архів у Кракові.
У 1757 році Р. переїзджає з Варшави до Львова, де виконує кілька архітектурних замовлень. Серед них резиденція Францишека Салезія Потоцького, воєводи Київського, спроектована та зведена в 1757-60 роках. Це великий палацово-парковий комплекс у Кристинополі (зараз Червоноград) на річці Буг біля Сокаля. Збережені до наших днів проекти показують високу майстерність автора як архітектора будівель та парків. Він створив Потоцькому королівську резиденцію у французькому стилі з двома внутрішніми дворами, переднім та заднім, палацом з крилами та прибудовами, що утворювали всередині шестикутний курдонер – “почесний двір”. Палацовий парк площею понад 6 гектарів був подібний до Версальського, з великою кількістю каналів, штучних водоспадів та фонтанів. Можливо, його проектом також був маленький палац Потоцького у Переспі.
Виконуючи роботи у Кристинополі, Р. також мав замовлення і у Львові: проект палацу Чацького-Фелінського у Галицькому передмісті Львова за Єзуїтською фірткою (1758, не зберігся), проект зернового млину ордену Бернардинів, проект модернізації палацу для надвірного ловчого Антонія Бєльського (1759) та інше. Р. гостро критикував останню фазу робіт спорудження Бернардом Меретином собору святого Юра.
Карта Варшави, присвячена королю Польщі Августу III. П’єр Ріко де Тірргей.
На зламі 1760 і 1761 Р. повертається з родиною до Варшави. У цей час є відповідальним за реконструкцію Варшавського палацу родини Мнішек. Згодом береться за амбіційний проект, що приносить йому славу – у 1762 році створює докладну мапу Варшави, яка вперше базувалась на реальних замірах. Вона складалась з 18 частин у масштабі 1: 1000. Поля цього, пізніше часто копійованого, плану прикрашали малюнки численних палаців міста. В майбутньому цей документ стане цінним джерелом для реконструкції палаців Варшави після Другої світової війни.
Р. був визнаним інженером і конструктором водних каскадів і парків, водопровідних споруд і механізмів. А от його діяльність у галузі військової архітектури невідома, хоча він і був військовим інженером. Завдяки чудовим дизайнам палаців і парків у французькому стилі, він досяг значних висот у галузі цивільної архітектури. У своїх роботах він використовував форми класичного рококо.
Наприкінці 1762 або у 1763 він покидає Варшаву і переїзжає до Берліна на службу прусському королю. Остання згадка про його діяльність – Потсдам, 1772 рік. Про подальше життя Р. невідомо.
Був одружений на дочці варшавського міського письменника. Шлюб відбувся у Варшаві 11.XI.1753. Мав трьох дітей.
На фото вгорі: Павільйон в парку Кристинопільського палацу “Maison de plaisance”. П’єр Ріко де Тірргей, 1757 р. (фрагмент).
Автор: Юрій Гринів.
Джерела: Internetowy Polski Slownik Biograficzny; Archiwum Narodowe w Krakowie; Вікіпедія; Ryszard Gawrys.