Пам’ятник писанці

Перший в Україні памятник писанці з’явився в м. Червонограді.
Про пам’ятник писанці з мармуру та глини, який був встановлений в 1977 році неподалік міського кінотеатру, у радянські часи не розголошували. Це була дипломна робота, сьогодні вже професора Львівської національної академії мистецтв Василя Гурмака, доцента кафедри монументальної скульптури Львівської академії мистецтв від 1992 року, до речі — автора пам’ятника Степану Бандері в Червонограді (2005 р.).

Та ще тоді, у 70-ті, юний художник Василь Гурмак, за порадою свого наставника з Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва Мирона Вендзіловича, створює скульптурну композицію «Пробудження. Відродження. Рання весна».

Це — брунька (символ пробудженя природи), писанка (символ воскресіння) і бджілка (символ працелюбства). Це була дипломна работа Василя Гурмак. Перед захистом дипломної паном Василем зацікавилися відповідні органи, тож довелося взяти академвідпустку, відкласти захист і вичекати деякий час. Гурмак відправився в Карпати. Та завдяки наполегливості професора Вендзиловича, Гурмак повернулся до Львова і був допущений до захисту. Із “скрипом” вчена рада Інституту прикладного мистецтва і Союз художників затвердили захист і скульптуру передали для виготовлення на Львівський керамічний завод.

Пам’ятник зробили в мармурі і глині, та ніхто не насмілився розмістити його в місті. Пам’ятник писанці проектували для м. Золочів, – нещодавно розповіла Віра Піонерська, яка як член Молодіжної ради Червонограда їздила до автора пам’ятника до Львова. – Він мав стояти на трьох колонах і омиватися водою з джерела, оскільки ідея композиції була «Пробудження весни», проте партійна влада не дозволила його встановити.

Та якось за щасливим збігом обставин до товариша Василя Гурмака, лікаря-невропатолога, на прийом прийшов бувший перший секретар Червоноградського міськкому Компартії України Василь Марченко, которий був тонким поціновувачем мистецтва. Лікар показав Марченкові ескізи пам’ятника Гурмак. Партієць сказав, що в Червонограді є чудове місце для такої скульптурної композиції. То ж у 1977 році біля місця стальнолистного серпа і молота (див. фото) з’явився перший в Україні в шахтарському краї пам’ятник писанці. Таким чином, Червоноград став єдиним містом, яке погодилося ще у радянські часи поставити пам’ятник писанці. Правда, офіційного відкриття не було, аби уникнути розголосу.

Багато хто з червоноградців, як тоді, так і тепер переконані, що пам’ятник писанці захищає їхнє місто від всього злого. Адже яйце з давніх-давен вважалося символом життя і талісманом від всякої нечисті. Щоб збільшити силу яйця, наші предки почали наносити на нього символічні знаки. Василь Гурмак наніс на свій пам’ятник-писанку древні гуцульські символи. Кінь, котрий знаменує час, і нескінченник — нескінченність життя. Бруньку він прикрасив знаками зодіака. А бджоли витворив з жіночим обличчям, чтоб в цьому місті процвітали трудолюбство і плодовитість. Та з плином сорока років, монумент став руйнуватись. Громадські організації Червонограда стали піднімати питання про необхідність його реставрації.

У недiлю 4 квітня 2016 року, учасники Молодiжної ради провели зустрiч з скульптуром Василем Гурмаком, творцем пам’ятника писанцi. На зустрiчi було домовлено про спiвпрацю у реставрацiї скульптурної композиції та облагородженнi територiї. Митець розповiв декiлька цiкавих фактiв про “писанку”. То ж у місті відновили перший пам’ятник писанці часів СРСР та облаштували територію навколо пам’ятника. До відновлення пам’ятника та облаштування території також долучилися міська влада та підприємці Червонограда.
Більше 40 літ унікальний пам’ятник писанці надихає червоноградців до працелюбства та патріотизму.

Автор: Іван Напора.