Так повставало наше місто

Береги тихоплинного Західного Бугу здавна були заселені, про що свідчать знахідки археологів: посуд, що його відносять до кінця кам’яної ери (III тис. до н.е.), поховання (1200-800 рр. до н.е. та перших віків нової ери). А грецькі і римські срібні, подекуди і золоті монети свідчать про те, що вже в перші століття християнства між нашим краєм і Римською імперією були налагоджені торгівельні зв’язки.

Ціни на проїзд автобусом зі Львова у міста регіону. 1930-і рр.

На цих заселених віддавна землях у 1692 році постало місто Кристинопіль. Ставши воєводою Краківським і коронним гетьманом Польщі Фелікс Казимир Потоцький заложив на частині села Новий Двір – містечко, назване на честь  дружини Кристини Любомирської. Навколо палацу і збудованого воєводою костела Святого Духа та монастиря почало рости місто, приватні, переважно дерев’яні будинки.

Багато випробувань та змін довелось пережити мешканцям Кристинополя за понад три віки. Польські, австрійські, російські, німецькі, більшовицькі загарбники – хто тільки не намагався у різні часи диктувати волю кристинопільцям. В історії Кристинополя-Червонограда, як у краплинці води, знайшла відображення історії чи не усієї України.

У 1939 році в місті налічувалося більше 3000 жителів – українці, євреї, поляки. Українське і польське населення займалося хліборобством, ремеслами – ковальством, шевством, кравецтвом, столярством.

Була розвинена деревообробна промисловість. У місті працювали три тартаки, де виробляли різні будівельні матеріали з різних порід дерева, їх потім надсилали на кораблебудівні заводи Німеччини й Англії. У місті виготовляли дубовий паркет. Функціонували три млини і невелика цегельня.

Ціни на проїзд автобусом у регіоні. 1938 р.

У 20-30-х роках на Львівщині набула розвитку кооперація. Для її підтримки у Львові був створений Промбанк. При його допомозі українська громада Кристинополя заснувала промислову спілку «Буг», в яку входили млин і тартак. Очолювали спілку інженер Якимович, вчитель Павло Бас, лікар Теодозій Савка. Було засновано дві кооперативні крамниці. Для потреб населення в Кристинополі працювали і менші підприємства, які виготовляли взуття і одяг, мармелад і олію. Великим попитом користувалася гречана крупа місцевого виробництва. На околиці міста був центр по закупівлі від населення свиней і великої рогатої худоби.

До війни в Кристинополі була семикласна школа з польською і українською мовами навчання, працювали дві українські читальні «Просвіта» і «Рідна школа».

Сполучення з іншими містами Львівщини забезпечував в основному гужовий транспорт. Крім того щоденно з міста Сокаля два рази і з міста Кристинополя один раз курсували на Львів автобуси. Від Сокаля до Львова два рази на день можна було дістатися залізницею.

На фото вгорі: фабрика “Wanda” у Кристинополі, II пол. 1930-х рр.

 

Автор: Світлана Александрова.

Джерело: “Новини Прибужжя” (до 310-ї річниці Кристинополя-Червонограда), 2002 р.

Share on Facebook
Facebook
Поширити

Залишити відповідь