У лавах Австрійської армії в роки Першої світової війни серед сотень тисяч військових втрат значилися й воїни з Реклинця та Стременя. Частина із них загинула, була поранена, або попала у полон. На відміну від російської армії, яка не дуже цікавилася життям солдата і його долею, австрійський уряд вчинив зовсім по-іншому.
З початком Першої світової війни, Австро-Угорська військова адміністрація постала перед проблемою, як інформувати населення про військові втрати – полеглих, мертвих, зниклих безвісти, поранених і полонених солдатів. Прикладів з минулого було не так багато. До тих пір, іменні списки втрат вийшли після австро-прусської війни в 1866 році, та ще й приватним накладом Празького видавництва д-р Франтішка Скрейшовського. Подальші бойові дії австро-угорської армії – окупація Боснії і Герцеговини (1878) і боротьба проти місцевих повстанців (1882) – не вартували військовій адміністрації друку списків названих втрат, але дочекалися видання книги у вигляді тонких статистичних зведень.
До битв Першої світової війни, австро-угорська армія вступала, хоча і з розвиненою системою реєстрації військових втрат, а також пов’язаними з ними ритуальними й спадкоємницькими процедурами, але, як і всі інші армії серйозно недооцінила майбутню величину такої роботи. Міністерство війни вже з перших днів приступило до періодичного видання офіційних списків втрат, а потім й алфавітний іменних списків. На основі тісної співпраці з австрійським комітетом Червоного Хреста до них були додані інші періодичні видання, в якому повідомлялося, головним чином, про полон, поранених і хворих воїнів. Про як велику організацію йде мова можна створити уяву й за кількістю повних сторінок, опублікованих в роки 1914–1919, яких було надруковано 78 000.
Австрійці регулярно, з інтервалом від одного до п’яти днів, випускалися так звані Листи втрат, де значилися імена і прізвище бійця, його рік народження, відділ служби, що трапилося з ним (поранення, загибель, полон), місце перебування полоненого. У цих листах можна зустріти й імена вояків із Реклинця. Щоправда іноді австрійські військові власті солдатів-чоловіків із Стременя позначали як мешканці з Реклинця.
Ось список тих, хто значився у цих Листах втрат (в хронологічному порядку вибуття із лав армії): посилання на документ.
На фото вгорі: вояки австрійської армії. Другий ліворуч – невідомий солдат із Реклинця, поляк за національністю. Фото 1915 року.
Автор: Роман Гоман.
Матеріал узято з рукопису книги Романа Гомана «Реклинець: історія села від витоків по 1939 рік». – Реклинець, 2020. – 864 с. – С. 449-460.