Я здавна цікавлюся історією рідного Сокальського краю, а ще займаюсь пошуком старожитностей та цікавих артефактів минулого. На початку 2000-х я вперше потрапив в урочище «Восьмьорка» (так місцеві жителі називають старицю Західного Бугу біля с. Велике, Сокальського району, яка має характерну форму) та помітив там велику кількість уламків древньої кераміки.
Тогочасний досвід не дозволяв мені, навіть приблизно, визначити її вік. Наступного разу прийшов туди з товришем і ми почали розчищати землю у місцях найбільшого скупчення уламків. На цей час територія пам’ятки вже була суттєво пошкоджена місцевими мешканцями, які добували там пісок, та почала перетворюватись на смітник. В якийсь момент ми натрапили на великі шматки, а коли акуратно очистили їх від грунту, то зрозуміли, що це цілий горщик.
Він розміщувався вертикально, всередині був заповнений грунтом, який його розколов на фрагменти, але утримував форму. Вдома всі фрагменти були очищенні і постало питання як його зібрати. Після експериментів із різними побутовими клеями стало зрозуміло, що треба звертатись за допомогою до спеціалістів. Із цим питанням звернувся у наш місцевий музей, де мені надали декілька рецептів приготування клею для кераміки. З огляду на легкість дістати складові, найкраще підійшов варіант на основі гліцерину та хромпіку. Горщик знову отримав форму (ширина -26 см, висота – 23,5 см), але не вистачало деяких частин збоку та невеликого трикутного фрагменту вінчика (верхньої частини).
Директор музею Галина Євгенівна Гриник познайомила мене з археологом, доктором історичних наук Віктором Миколайовичем Войнаровським, який проживав у Червонограді та міг допомогти з датуванням. Він з радістю запросив мене до себе, оглянув знахідку та сказав, що вона відноситься до Поморської культури, яка існувала в період від IV до II ст. до н.е. переважно на території Польщі, але зустрічається і у західній частині України. Характерною рисою кераміки цього періоду є її виготовлення без використання гончарного кола (ліпна кераміка) та пальцевий узор на вінчику. В даній культурі практикувались поховання у керамічних посудинах, але відсутність будь-яких решток всередині виключало цей варіант.
Віктор Миколайович запропонував відвідати місце знахідки. Урочище було йому добре знайоме: він неодноразово знаходив там уламки кераміки, крем’яні знаряддя праці та дослідив одне житло. Ретельно оглядаючи місце, де був знайдений горщик, він натрапив на трикутний фрагмент вінчика, якого не вистачало.
Якийсь час горщик ще знаходився вдома, а пізніше вирішив передати його у Червоноградський музей історії релігії, де і Ви можете побачити його у діючій експозиції.
Автор: Микола Марцинюк.