Петро Миколайович Нестеров народився у 1887 році в Нижньому Новгороді в сім’ї офіцера-вихователя кадетського корпусу. У 1906 році після успішного закінчення Михайлівського артилерійського училища він служив у Владивостоці, де особисто розробив правила коригування стрільби з аеростата. У 1911 році Нестеров домагається зарахування в Гатчинську повітроплавальну школу. Там він освоїв програму навчання льотній справі і в травня 1913 року одержав призначення в 11-й корпусний авіазагін, а незабаром став і його командиром.
На початку ХХ століття цирковий номер під назвою «Мертва петля», що виконується на велосипеді, був дуже популярний. Нестеров був впевнений, що таку ж петлю можна виконати і в повітрі, на літаку. Проводив розрахунки, експериментував, конструював нові аероплани. Він уважно стежив за роботами професора Жуковського, слухав його лекції.
Ще в 1891 році Жуковський теоретично обґрунтував можливість виконання «мертвої петлі» на апараті важчому за повітря. Нестеров прагнув втілити теорію в практику і говорив: «Неминучі повітряні бої будуть схожі з нападом яструбів на ворон. Ті льотчики, які навчаться володіти своїм літаком, зуміють надати йому «повітряну рухливість» яструба, будуть в змозі легше завдати ворогові якнайшвидшої і дуже серйозної шкоди шляхом повітряних еволюцій. Тільки пройшовши школу фігурного пілотажу і практично освоївши, зокрема, “мертву петлю”, льотчики будуть володіти основною зброєю яструбів в їх нападах на менш майстерних ворон. А хто з вас захоче бути вороною?».
І це при тому, що в той час було прийнято літати, як говорили інструктори, «млинцем» або «тарілочкою». Офіційна «Інструкція для військових льотчиків» від 1912 р. забороняла крен на віражі понад 20°.
Після призначення командиром авіазагону Нестеров ввів навчання польотам з глибокими віражами і посадку з відключеним двигуном на заздалегідь намічений майданчик, освоїв нічні польоти.
27 серпня 1913 року в Києві над Сирецьким полем, Нестеров вперше в світі виконав на літаку “Ньюпор-4” замкнуту петлю у вертикальній площині. Цим маневром Нестеров в черговий раз довів, що літак в будь-якому положенні підкоряється льотчику, поклавши початок вищому пілотажу. Звістка про подвиг російського льотчика, рознеслася по всьому світу. Долетіла вона і до Франції. Тамтешні пілоти зраділи тому, що дійсно «в повітрі скрізь опора», і були збентежені, що їх обійшов нікому не відомий російський льотчик. Через дванадцять днів 21 вересня 1913 г. «мертву петлю» здійснює знаменитий француз Адольф Селестин Пегу – «людина без нервів». Популярність Пегу в Європі була фантастичною, кожен його політ ставав сенсацією. «Мертва петля» в його виконанні викликала майже істеричні захоплення преси та всієї авіаційної громадськості.
Зопалу Нестерова записали в послідовники Пегу, але чесний француз відмовився від чужих лаврів. У травні 1914 р. Пегу прибув до Петербурга на гастролі. 30 травня 1914 р. на лекції в московському Політехнічному музеї він прямо заявив, що зважився на «мертву петлю» лише після того, як її виконав російський штабс-капітан. За спогадами сучасників, після таких слів поява на трибуні Петра Миколайовича Нестерова була зустріта захопленими оваціями.
З початком Першої Світової війни Нестеров зі своїм авіаційним загоном відбув на Південно-Західний фронт. Льотчики здійснювали повітряну розвідку. Зухвалі рейди штабс-капітана Нестерова виводили з себе австрійців, тому за голову сміливого пілота противник обіцяв велику винагороду.
До 1914 року всю “вогневу міць” аеропланів становили особисті револьвери льотчиків. Зустрівшись в повітрі, вороги обмінювалися поодинокими пострілами або, піднімаючись вище ворожого літака, скидали на нього бомби. Такий спосіб ведення повітряного бою був, звичайно, малоефективним. “Ворони, а не яструби!” – так відгукувався про російських бойових літаків автор “мертвої петлі”. На їдкі зауваження Нестерова чиновники від авіації відповідали: “За штатом, авіаційним загонам кулемети не належать!”.
Вихід із цього становища Нестеров пробував знайти, оснастивши літаки свого загону рядом пристосувань власної конструкції. Для руйнування оболонки дирижабля і крил літаків він встановив в хвостовій частині літака “ніж-пилу”, а для ураження повітряного гвинта літака ворога – довгий трос з вантажем на кінці у вигляді “кішки”.
Крім того, для повітряного бою Петро Миколайович розробив бойової маневр “таран”. Він же першим у світі і застосував його!
26 серпня 1914 р штабс-капітан Нестеров піднявся в небо, щоб перехопити ворожий літак-розвідник «Альбатрос». Легкий «Моран» швидко наздогнав противника. Але австрійський біплан продовжував політ. Тоді Нестеров пішов не різке зближення і протаранив «Альбатрос» мотором між крил. Австрійський літак був знищений, та й «Моран» отримав серйозні пошкодження і через кілька секунд врізався в землю.
Родоначальник вищого пілотажу, штабс-капітан Петро Миколайович Нестеров загинув. Австрійскі пілоти – лейтенант барон Фрідріх фон Розенталь та унтер-офицер Франц Маліна також. Сталося це поблизу м. Жовква, в 30 км від Львова. За радянських часів місто Жовква було перейменоване в Нестерів. А на місці повітряного бою Першої Світової війни – поставлений величний монумент. Після розпаду СРСР і здобуття Україною незалежності місто знову повернуло собі назву Жовква, а монумент прийшов в повне запустіння. Облицювання з нього чи то обвалилося, чи то було здерте, а музей стоїть з порожніми прорізами вікон і дверей, літак на пам’ятнику вже не прагне в небо, а завалюється слідом за «Мораном», що впав тут століття тому. Помирає монумент на місці смерті великого автора «Мертвої петлі».
Петро Нестеров був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня. З 1962 року на його честь Міжнародна авіаційна федерація встановила нагороду за перемогу у першості світу з вищого пілотажу. У 1979 році поблизу місця загибелі льотчика неподалік м. Жовква (у той час м. Нестерів) був відкритий музей. В 1986 році іменем Нестерова названа відкрита мала планета. Похований на Лук’янівському цвинтарі у Києві.
Через сім місяців після загибелі Петра Нестерова, в березні 1915 року його повітряний таран застосував російський льотчик Козаков. Після вдалої атаки пілот успішно повернувся на аеродром.
Перший таран в історії реактивної авіації здійснив у 1973 році капітан Геннадій Єлісєєв. Радянський льотчик загинув, таранячи перехоплювачем літак-розвідник НАТО.
На фото вгорі: монумент на місці історичного повітряного бою, у якому мав місце перший у світі повітряний таран. Фото: Ю.Гринів. 2021 р.
Автор: Олексій Григор’єв.
Джерела:
1.Геннадій Черненко «Петля Нестерова» http://www.kostyor.ru/1-07/heros.php
2.Олександр Швидкін «Пам’ять у небі» http://aviapanorama.narod.ru/journal/2003_5/nesterov.htm
3.Віктор Гончаренко «Як люди навчились літати» http://n-t.ru/ri/gn/kl44.htm
4.Андрій Нестеров «Мертва петля пілота Нестерова»
http://zhurnal.lib.ru/n/nesterow_andrej_nikolaewich/mertwajapetljapilotanesterowa.shtml