ANTIPHONARIUM DE TEMPORE – антифонарій з монастиря оо. Бернардинів у Кристинополі, 1699 року. Скриптор – брат Урбан з Варти. Латинська мова. Пергамент 620 х 417 мм; к. 122.
Виданий за кошти Фелікса Казимира Потоцького для заснованого ним костелу Зіслання Святого Духа у Кристинополі (тепер Червоноград) в 1695 році. Даниїл Фолькевич, згаданий у виданні, в той час був головним упорядиком русинської місії оо. Бернардинів. Зберігається у Краківському національному музеї, Республіка Польща.
Антифон (грец. αντιφωνος — який звучить у відповідь) — діалогічний спосіб почергового співу двох частин хору, що ніби відповідають один одному. Антифон запозичений з старогрецької трагедії, де хор поділявся на два півхори. Антифоном називається також жанр літургійних піснеспівів, що виконуються хором у діалогічний спосіб.
УВАГА! Розмір файлу ~240 Mb.
Підготував: Юрій Гринів.
Джерело: Polona.