Равич (pol. Rawicz, Rawa) – польський шляхетських герб. На золотому полі коронована діва з широко розведеними руками сидить на чорному ведмеді. У клейноді повернутий ліворуч ведмідь, що тримає у лапі троянду і виникає з-поміж двох оленячих рогів.
Легенда про виникнення герба свідчить, що англійський король вмер, не залишивши належним чином складеного заповіту, і волю свою сповістив з того світу. Згідно з нею, царську корону і нерухоме майно король залишив своєму синові, а усе рухоме майно — дочці. Послухавши пораду, що дало йому придворне оточення, принц вирішив формально виконати батькову волю і звелів запустити чорного ведмедя — який, безумовно, був рухомим майном — до опочивальні принцеси. У разі її смерті, яка здавалася невідворотною, виконувалася воля короля і наочно демонструвалася нездатність принцеси керувати рухомим майном. Але принцеса не тільки приборкала звіра, а, навіть, виїхала на ньому верхи з своїх покоїв піднімаючи руки до неба і вимагаючи справедливості. Брат, побачивши, що правда і вищі сили на боці сестри, вибачився перед нею і віддав все майно, що мало їй належати. У пам’ять про те, що сталося, принцеса дала своїм нащадкам герб, який зображує дівчину на ведмеді. Сенс гербу — здатність Равичів з честю виходити з важких випробувань.
Равич вважається одним зі старовинних польських гербів (хоча сама назва походить від чеського роду Вршовців, що були змушені переселитись в Польщу через політичні чвари). Перші згадки про нього сягають середини XII ст. Герб швидко розповсюдився серед польського шляхетства. А згодом і у Литві.
Рід Снопковських також користувався цим гербом і помістив його на своїй каплиці-усипальниці у Белзі. Під гербом – дата 1606 та латинські букви з боків: A, Z, P, B, що розшифровуються як: “Андрій [A] Снопковський [Z], прапорник [P] белзький [B]”. Андрій Снопковський, шляхтич гербу Равіч, був хорунжим (прапорником) Белзького воєводства на зламі XVI-XVII ст.
Підготував: Юрій Гринів.
Джерела: Белз туризм, Вікіпедія.