Герби Потоцьких – спадок шести родів

Давній польський аристократичний рід Потоцьких має цікаву історію. Магнатський рід Потоцьких (герб Пилява), один із наймогутніших у Польщі, котрий, незважаючи на всілякі потрясіння, зумів зберегти свою високу позицію. Його прізвище утворене від топоніму із польського села Поток, розташованого в Єнджейовському повіті парафії Кшченчице.

Герби родів Потоцьких.

Предком роду Потоцьких був Жирослав із Потока. Перші документально підтверджені відомості про цей рід зустрічаємо у ХІІІ ст. зокрема у геральдиці. З середини XVII до середини XVIII століття геральдика отримала бурхливий розвиток у Італії, Австрії і Південній Німеччині, збагатившись різноманітними формами під впливом барокового мистецтва. Звідти гербовий бум потрапив до Речі Посполитої та Гетьманщини.

Кожний відомий польський рід мав власний герб – символічний спадковий знак. У Речі Посполитій існувало шість різних родів, які носили прізвище Потоцькі: герба Пилява, герба Любич, герба Остоя, герба Шренява, герба Шеліга, герба Яніна.

Власне герб з назвою Пилява було отримано завдяки бойовій відвазі рицаря Жирослава — предка роду Потоцьких. В ті часи місцевість Пилява була на пруській території. В цій місцевості між слов’янами і прусами зав’язалась вперта битва. Поступатись не хотів ніхто. Тоді відважний рицар Жирослав із мечем та хоругвою стрімко пробився в середину стану супротивника і в запеклій сутичці поборов ворожого ватажка. Розгром прусів став неминучим. Відвага рицаря була помічена і винагороджена. До хреста на його хоругві було додано ще одне рамено. Хрест став: вліво – двораменним, вправо – трираменним. Найдавніша згадка про його печатку походить з 1385 р.

Надалі, різного кольорового вирішення, в постійній графічній видозміні, в поєднанні із щитом, вежами, стрічками, короною, страусиним пір’ям, герб, розділившись на дві гілки – “золоту” і “срібну” – набув широкого поширення в багатьох землях – краківській, сандомирській, руській. Ним слугувались десятки відомих родин Потоцьких.

На фото вгорі: герб Пилява на мавзолеї Потоцького, територія Вілянувського палацу у Варшаві.

 

Підготував: Іван Напора.

Джерела: “Перше покоління Потоцьких: Погляд крізь призму століть”, “Чорноморський літопис”, випуск №2, Т.Д. Чубіна, 2010; “Західний кур’єр. Івано-Франківська тижнева газета для міста і області”, 2016; Вікіпедія.

Share on Facebook
Facebook
Поширити

Залишити відповідь