Карта 1940 року з архіву краєзнавця В.Гречуха.
Після закінчення війни на території Великомостівського району почали будувати вугільні шахти, що носили назву «Великомостівські». Проходку стволів шахти №1 «Великомостівська» розпочали восени 1952 року (такі назви вугільні підприємства одержували тому, що розташовувались на території тодішнього Великомостівського району Львівської області). Перша шахта на Львівщині – №2 «ВМ», збудована за чотири роки і була здана в експлуатацію 25 грудня 1957 року. Через рік стала в дію шахта №1 «ВМ». У 1959 році видала на-гора перші тонни вугілля шахта №3 «ВМ». У 1960 році розпочалось будівництво шахт №5 і №8 «Великомостівські». У 1961 році почала діяти шахта №4 «Великомостівська». У 1962-63 роках – шахти №9 ВМ» та №1 «Червоноградська».
Усі вони разом із шахтами Волині увійшли до складу виробничого об’єднання «Укрзахідвугілля» Львівсько-Волинського вугільного басейну. Втім, центром нового вугільного басейну стали не Великі Мости, на честь яких було названо більшість шахт, а Червоноград.
“Після війни в районі активно працювали геологи. До райкому часто приїзжали різні комісії, на нарадах активно обговорювалось питання будівництва шахт та місця де будувати житло для шахтарів. Таке місце було визначено – це роздоріжжя між дорогами на Куличків та Сілець, одразу за Великими Мостами («радіозавод»). В 1951 році в райкомі партії питання будівництва містечка для шахтарів більше не піднімалось. Було створено Забузький район, Кристинопіль став Червоноградом.”
– цю розповідь автор (О.Коркішко) записав зі слів родича працівника Великомостівського райкому партії.
На фото вгорі – будівництво шахт у Червонограді. 1950-ті роки (з книги Г.Гриник, О.Ярош-Замойська “Кристинопіль 1692-1951”, Червоноград, 2010).
Автор: Олександр Коркішко.