Кінофільм “Людина з майбутнім”

Постер фільму “Людина з майбутнім”. СРСР. 1960 р.

Цей чорно-білий художній фільм був знятий в 1960 році в Червонограді і поставлений на кіностудії «Ленфільм» режисером Миколою Розинцовим. Прем’єра фільму в СРСР відбулася 20 лютого 1961 року. Кінофільм розповідає про ставлення характеру шахтаря Івана Кондакова, перетворення його з наївного дивака-винахідника в шанованого інженера.

В кінокартині знімались: Генадій Нілов – Іван Кондаков, Ізольда Ізвицька – лікар, Георгій Жженов – начальник шахти Крилов, Володимир Самойлов – професор Преображенський, Дмитро Горішний – міліціонер (завуч СШ №1 м. Червоноград).

В зйомках використовувались натурні об’єкти: залізничний вокзал Червонограда, поверхневі та підземні споруди шахти №3 «ВМ», житлові будинки та лікарня селища Гірник.

Читати далі about Кінофільм “Людина з майбутнім”

Військова частина РВСП «Кокарда»

30 років поруч з Червоноградом, знаходилася військова частина озброєна термоядерними ракетними комплексами. З 1959 року поблизу нашого міста розташувались три ракетні дивізіони 103-го ракетного полку, в/ч 32155 «Кокарда» РВСП (ракетні війська стратегічного призначення) СРСР. Читати далі about Військова частина РВСП «Кокарда»

Трагедія Гертруди Коморовської

“Смерть Гертруди Коморовської”. Є.Безніско. 1980 рік. Львівський музей історії релігії.

Кристинопільський палац за часів Францішка і Анни Потоцьких був вогнищем усякого роду беззаконня, аморальності та злочинності. Потоцькі плекали мрію, що дружина їхнього сина буде, якщо не королівська дочка, то у всякому разі, дочка багатого князя чи графа. Читати далі about Трагедія Гертруди Коморовської

Макет монастиря отців Василіан

Художник, краєзавець Сергій Солодкий завершив титанічну роботу по створенню макетів історичних споруд Старого міста. В Червоноградській філії Львівського музея історії релігії тепер знаходяться макети палацово-паркового комплексу Потоцьких, костелу Зіслання Святого Духа та монастиря оо. Бернардинів, церкви Святого Юра та монастиря оо. Василіан. Кошти на матеріали для створення макетів були зібрані краєзнавцями міста Червонограда. Останні два […]

Бронепотяг Ч. 212

Бронепотяги УНР і УГА — броньовані потяги, які використовувалися українськими арміями під час радянсько-української війни 1918—1920 років. В УНР вони носили назву панцерники або панцерні потяги. Вони були взяті на озброєння армії УНР у кінці 1918 — початку 1919. Три імпровізовані бронепотяги були у Січових Стрільців ще під час антигетьманського повстання у листопаді 1918. Згодом до них додалися два справжні бронепотяги, успадковані від армії Гетьманату. У грудні 1918 у Києві почалося будівництво 4 нових бронепотягів. Читати далі about Бронепотяг Ч. 212

Історія нашого міста в державних гербах

Впродовж 325 років, Кристинопіль-Червоноград 8 разів був у володіннях різних держав, та 15 разів змінював (частково або повністю) своїх приватних власників. Місто ніколи не мало магдебурзького права. За час існування Кристинополя, найбільш значимими центрами культового та світського життя були: костел  зіслання Св. Духа з монастирем отців Бернардинів, церква Святого Юра з монастирем отців Василіан, дві синагоги та палацово-парковий комплекс Потоцьких. Найбільший внесок у розбудову та розвиток міста внесли родинні династії власників міста – Потоцьких та Вишневських, які володіли Кристинополем відповідно 89 та 78 років. З 1951 року Червоноград стає великим промисловим шахтарським містом.

Читати далі about Історія нашого міста в державних гербах

Народження шахтарського міста

Карта 1940 року з архіву краєзнавця В.Гречуха.

Після закінчення війни на території Великомостівського району почали будувати вугільні шахти, що носили назву «Великомостівські». Проходку стволів шахти №1 «Великомостівська» розпочали восени 1952 року (такі назви вугільні підприємства одержували тому, що розташовувались на території тодішнього Великомостівського району Львівської області). Читати далі about Народження шахтарського міста

Історія нашого міста в родових гербах

Впродовж 325 років, Кристинопіль-Червоноград 8 разів був у володіннях різних держав, та 15 разів змінював (частково або повністю) своїх приватних власників. Місто ніколи не мало магдебурзького права. За час існування Кристинополя, найбільш значимими центрами культового та світського життя були: костел  зіслання Св. Духа з монастирем отців Бернардинів, церква Святого Юра з монастирем отців Василіан, дві синагоги та палацово-парковий комплекс Потоцьких. Найбільший внесок у розбудову та розвиток міста внесли родинні династії власників міста – Потоцьких та Вишневських, які володіли Кристинополем відповідно 89 та 78 років. З 1951 року Червоноград стає великим промисловим шахтарським містом. Читати далі about Історія нашого міста в родових гербах

Іван Гонта в Кристинополі

В першій половині XVIII століття біля Умані була козацька слобода. Власником поселення був Францішек Потоцький. В слободі проживало 2600 козаків, що служили в Козацькій міліціі Потоцького. Триста козаків по черзі ходили до Кристинополя (родової столиці) охороняти покровителя.

Одним з командирів загону був козацький сотник Іван Гонта (керівник українського гайдамацького руху, очільник Коліївщини, жорстоко закатований у 1768 році). Читати далі about Іван Гонта в Кристинополі

error: Content is protected !!