Поселення Витків та Новий Витків за свою історію мали чимало власників. На початку XIX століття ці землі у Коморовських відкупив буський староста Юзеф Мір (1730-1808). У 1874 році через шлюб його правнучки Цецилії Мір (1856-1927) та графа Станіслава графа Бадені, галицького крайового маршала, Витків переходить у володіння родини Бадені. Останнім дідичем поселень (до 1939 р.) став їх син граф Стефан Бадені.
Continue reading “Панський маєток у Новому Виткові”
Костел Святої Трійці з монастирем, що у Новому Виткові, були зведені у 1675 році за наказом та на кошти власника поселення, каштеляна галицького Яна Лянцкоронського та його сина Вацлава.
Continue reading “Костел Святої Трійці”
В кінці ХІХ століття українця Олександра Мишугу вважали “королем тенорів” та володарем найкращого ліричного голосу. На світовій сцені його ставили в один ряд з Карузо та Шаляпіним, на українській – із Соломією Крушельницькою та Модестом Менцинським. Афіші з його іменем висіли на театрах Риму й Мілану, Парижу та Лондону, Берліну і Відня, Петербургу і Варшави, Кракова та Києва і, безумовно, рідного Львова.
Continue reading “Могила Олександра Мишуги”
Каплиця Коморовських у Новому Виткові збудована за ініціативи та за кошти власника поселення графа Стефана Бадені у 1913 році, для розміщення останків членів давнього шляхетського, проте збіднівшого, польського роду Коморовських. Напис на будівлі свідчив «Каплиця Гертруди з родини Коморовських Потоцької» (pol. «Kaplica Gertrudy z hr. Komorowskich hr. Potockiej»). Continue reading “Каплиця Коморовських”
