Костел Святої Трійці з монастирем, що у Новому Виткові, були зведені у 1675 році за наказом та на кошти власника поселення, каштеляна галицького Яна Лянцкоронського та його сина Вацлава.
У той час ці землі постійно потерпали від набігів татарських та турецьких військ. Тому спорудження захисних укріплень не тільки реалізовувалось в зведенні замків та фортець, а також оборонних храмів і монастирів. Такими були й святині тодішнього Виткова.
Дослідник Я. Миколаєвич у своїй праці „Опис географічно-статистичний повіта Камянецького”, Львів, 1894 р. – писав: „Межи Витковом Старим, а Новим на місци нинішнього костела і будинків латинського пароха стояв невеличкий замок, обкопаний широкою фосою. В 1654 р. козацькі війська Б. Хмельницького зруйнували при допомозі селян це панське укріплення. Деревляний костел находився первісно на нинішнім середмістю, а доперва Ян Лянцкоронський, каштелян галицький і його син Вацлав вибудували 1675 р. „у своїй фортеці” костел мурований і кляштор на 12 монахів, а вивінувавши єго відповідно, віддали на вічні часи ченцям регули св. Августина”.
Світлина з книги “Гертруда з Коморовських Потоцька” Йожефа Холодецького (Jozef Holodecki) 1906 року зроблена із південно-східного боку, показує, що костел і справді мав оборонне значення. Високо, біля даху, чотири заґратовані вузькі вікна з південного боку, східна сторона без вікон. З північного боку до костела прилягав двоповерховий будинок монастиря. Із західного – високо одне вікно та вхідні металеві двері. З західного боку, біля костелу – дерев’яна дзвіниця, а з північно-західного – будинки латинського пароха. Костел був парафіяльним. До складу парафії входили: Старий і Новий Витків, Гоголів, Корчин, Андріївка, Рожджалів, Оборотів та Феліксівка. Як і в інших заможних латинських храмах, у ньому був орган – музичний інструмент для супроводу богослужінь.
Поруч, перед костелом, серед старих лип у жалюгідному стані, стоїть мурована капличка Гертруди Коморовської-Потоцької або те, що від неї залишилось…
На фото вгорі: костел Святої Трійці у Новому Виткові. Фото: Ю.Гринів. 2019 р.
Джерела: “Історія Нового Виткова”, Дзьобан О. – Львів, 2006., ст. 102-105. Koscioly.
loading map - please wait...
