За лаштунками “Марії” Мальчевського. Частина II

Пізнього вечора 13 лютого до будинку Коморовських[1] у Новому Селі вдерлися озброєні люди із закритими обличчями: вони вдавали росіян, що шукають конфедератів. Коморовські разом із гостями саме сиділи за столом, а коли втямили, що коїться, спробували замкнутися. Але розбишаки вибили двері до кімнати, де ховалися господарі з гостями, вигукуючи ламаною російською «Конфєдерати, рубі, в’яжи і калі» і стріляючи навмання. Одна з куль просвистіла над вухом Ґертрудиного батька. Її мати з переляку знепритомніла, і нападники вже було кинулись її бити, однак гість Комаровських, пан Тжасковський, затулив жінку власним тілом і тим самим врятував її. Сама ж Ґертруда завмерла в куті кімнати разом з іншими жінками. 

Continue reading “За лаштунками “Марії” Мальчевського. Частина II”
За лаштунками “Марії” Мальчевського. Частина II

За лаштунками “Марії” Мальчевського. Частина I

Сучасники Антонія Мальчевського вважали, що його занапастила нещасна жінка – нервово хвора Софія Руцінська. Однак інша нещасна жінка, оспівана у його єдиному великому творі – поетичному романі «Марія. Українська повість», – урятувала Мальчевського у метафізичному сенсі – від забуття.

Continue reading “За лаштунками “Марії” Мальчевського. Частина I”
За лаштунками “Марії” Мальчевського. Частина I

Фатальні сестри Коморовські

Оспівуючи Ґертруду Коморовську та її трагічну долю, дослідники та письменники вкрай рідко згадують родину Коморовських, і майже не пишуть ані про те, що сталося з її батьками й сімома братами та сестрами, ані про те, як відбилася на них загибель сестри.

Continue reading “Фатальні сестри Коморовські”
Фатальні сестри Коморовські