Червоноград. Коротка історична довідка


Червоноград (до 1951 р. — Кристинопіль) — місто обласного значення Львівської області. Розташов. на р. Зх. Буг (прит. Нарева, бас. Вісли), при впадінні в нього р. Солокія. Населення понад 68,2 тис. осіб (2011).

Місто засноване на теренах Белзького воєводства  у 1692 році гетьманом великим коронним Феліксом-Казимиром Потоцьким, назване Кристинополем за іменем дружини засновника — Кристини. У Кристинополі було споруджено палац магната і монастир бернардинців. Найбільший розквіт міста припав на часи володіння ним Франциска-Салезiя Потоцького (1724—72), який зробив Кристинопіль своєю гол. резиденцією. Було споруджено новий палац, засновано василіанський монастир. Ф.-С.Потоцький сприяв екон. розвиткові міста — збудував млин, тартак (лісопилку), цегельню, організував торгівлю збіжжям та цеглою.

Церква Святого Йосафата у Червонограді. Один з найбільших храмів Західної України.

Після 1-го поділу Речі Посполитої 1772 р. Кристинопіль відійшов до володінь австрійських Габсбургів (від 1867 — Австро-Угорщина). 1775 спадкоємець Францішека-Салезія Потоцького Станіслав.-Щесний Потоцький зробив своєю резиденцією місто Тульчин, а 1781 продав Кристинопіль, який у подальшому змінив багато власників. Наприкінці 18 ст. місто занепало. Пожвавлення екон. i культ. життя в Кристинополi відбулося в 2-й пол. 19 ст. з буд-вом 1878 шляху Кристинопіль—Жовква та 1884 залізничної лінії Рава-Руська—Кристинопіль—Сокаль. Був відбудований млин, зведені винокурня i пивоварня. Кристинопiль став одним із гол. центрів торгівлі зерном у регіоні. Наприкінці 19 ст. в місті мешкали 3,5 тис. осіб, з них більше 70 % становили євреї, решту — українці та поляки.

Під час Першої світової війни із серпня 1914 до червня 1915 Кристинопіль був окупований рос. військами. Кілька тижнів біля міста проходила лінія фронту. Місто зазнало руйнувань. Після розпаду Австро-Угорщини (1918) Кристинопіль — у складі Західноукраїнської Народної Республіки, 1919—39 належав Польщі (у складі Львів. воєводства).

19 вересня 1939 Кристинопіль опинився на території окупованої німцями Польщі. У роки Другої світової війни гітлерівці знищили майже все єврейс. населення міста. 18 липня 1944 здобутий рад. військами.

За угодою між СРСР і Польщею від 16 серпня 1945 відійшов до складу Грубешівського пов. Люблінського воєводства Польщі. Протягом 1945—46 частину українців переселили до УРСР. 1947 в рамках акції “Вісла” укр. населення виселили на захід і північ Польщі. За договором між СРСР і Польщею від 15 лютого 1951 Кристинопіль передали до складу Забузького р-ну Львів. обл. УРСР, а в листопаді 1951 перейменували на Червоноград. Місто стало центром Львівсько-Волин. вугільного басейну та було заселене вихідцями з різних регіонів УРСР та ін. рад. республік, у т. ч. фахівцями з Донбасу. На північ від старого Кристинополя було розплановано нове місто, забудоване переважно в 1970-ті рр. Від 30 грудня 1962 Червоноград має статус міста обласного значення. Із 1980 працює Червоноградська філія Львівського музею історії релігії (із 1989 — у колишньому палаці Потоцьких). Червоноград — перше місто в СРСР, де демонтували пам’ятник В.Леніну (1 серпня 1990).

Нині Червоноград — багатогалузевий промисловий центр. Провідні галузі промисловості: вугледобувна, деревообробна, легка.

Пам’ятки архітектури: костьол Святого Духа і монастир бернардинців (1692—1767), палац Потоцьких (1756—62), церква Святого Юрія і василіанський монастир (1771—76).

У Кристинополі народився укр. поет і перекладач В.Бобинський.

На фото вгорі: монумент “Гімн праці” при в’їзді у місто з півдня.

 

Джерело: “Енциклопедія історіі України”, Данилюк Ю.З. Дмитрук В.І.; Інститут історії України


Привиди Сокальщини. Підтримай наш проект!