Історія нашого міста в державних гербах

Впродовж 325 років, Кристинопіль-Червоноград 8 разів був у володіннях різних держав, та 15 разів змінював (частково або повністю) своїх приватних власників. Місто ніколи не мало магдебурзького права. За час існування Кристинополя, найбільш значимими центрами культового та світського життя були: костел  зіслання Св. Духа з монастирем отців Бернардинів, церква Святого Юра з монастирем отців Василіан, дві синагоги та палацово-парковий комплекс Потоцьких. Найбільший внесок у розбудову та розвиток міста внесли родинні династії власників міста – Потоцьких та Вишневських, які володіли Кристинополем відповідно 89 та 78 років. З 1951 року Червоноград стає великим промисловим шахтарським містом.

Пропонуємо Вам ряд зображень на яких хронологічно показано історію міста Кристинополя-Червонограда в гербах та світлинах. Історичні матеріали підготовлено за участю місцевих краєзнавців Олександра Коркішка, Івана Напори, Володимира Гречуха та наукових працівників Червоноградського музею історії релігії.

З 1692 по 1772 рік місто Кристинопіль знаходилось в складі Белзького воєводства речі Посполитої.

 

 

Перший поділ Польщі. У 1772 році в Петербурзі підписано договір за яким Австрія, Прусія та Росія відібрали, так звані, санітарні смуги по периметру Речі Посполитої. Місто Кристинопіль відійшло до Австрії. З 1772 року місто знаходилось у володіннях Королівства Галичини та Володимирії, складової частини Габсбурзької (Австрійської монархії).

З 1804 по 1867 рік Кристинопіль знаходився у володіннях Королівства Галичини та Володимирії, складової частини Австрійської імперії.

 

 

З 1867 по 1918 рік місто знаходиться у володіннях Королівства Галичини та Володимирії, частини Австро-Угорської імперії.

 

 

Перед Першою світовою війною в 1914 році кордон між Російською і Австрою-Угорськими імперіями проходив за 22 кілометри на схід від Кристинополя.

1914-1918 роки – Перша світова війна. 3 серпня 1914 року по липень 1915 року місто знаходилось під російською окупацією та входило в Галицько-Буковинське Генерал-губернаторство Російської імперії.

З липня 1915 року і до закінчення війни (11 листопада 1918 року) Кристинопіль знаходився під владою Австро-Угорської імперіії.

 

 

З 11 листопада 1918 року по 16 травня 1919 року Кристинопіль входив у склад Західноукраїнської Народної Республіки. Місто знаходилось в прифронтовій смузі бойових дій між військами Української Галицької армії та військами Польщі.

 

З травня 1919 року по вересень 1939 року місто входило до складу Польської Республіки і з 1920 року, з околицями стало гміною в Сокальському повіті Львівського воєводства.

 

 

1939-1945 роки – Друга світова війна. З вересня 1939 року по липень 1944 року Кристинопіль був окупований військами Третього рейху та знаходився в складі Генерал-губернаторства для окупованих польських земель.

 

Карта станом на березень 1941 року. Кристинопіль окупований військами Третього рейху, правий берег рік Солокія та Західний Буг – Радянським Союзом.

Карта 1944-1951 років. Кордон між Республікою Польща та СРСР проходив річками Солокія та Західний Буг. Карта відреставрована краєзнавцем І.Напорою.

 

15 листопада 1951 року, згідно з міжнародною угодою, місто Кристинопіль увійшло до складу Забузького району Львівської області УРСР, яка знаходилась в складі СРСР, і перейменоване на Червоноград. З 1962 року – місто обласного підпорядкування.

 

У 1974 році на конкурсі кращих ескізів герба міста Червонограда переміг езкіз місцевого художника – Ярослава Нюньки. А у 1976 році міська рада затвердила герб міста Червонограда, який створили художники А.Бача, М.Левкун, А.Салютенко, К.Сідельник.

 

24 серпня 1991 року проголошено незалежність України. 28 січня 1992 року Верховна рада України прийняла постанову Про затвердження Державним правором України Національного прапора. 19 лютого 1992 року затверджено малий Державний герб України.

 

Після проголошення незалежності України в герб міста внесли зміни – змінені кольори та форма герба, добавлено тризуб. У 2002 році Червоноградська міська рада затвердила герб міста який створили А.Бача, М.Левкун, А.Салютенко, К.Сідельник з сучасним дизайном А.Гречили.

 

Автор: Олександр Коркішко.

Усі матеріалу сайту опубліковано з дозволу їх авторів. При використанні матеріалів посилання на сайт та авторів статей обов’язкове. Адміністрація сайту може не поділяти точку зору авторів та не несе відповідальності за авторські матеріали.