Костел Зіслання Святого Духа


Черговий розділ в історії римо-католицької парафії Кристинополя-Червонограда розпочався по завершенню Другої світової війни з депортацією населення міста та обміном територіями між Радянським Союзом та Польщею.

Давній римко-католицький костел кінця XVII ст., побудований засновником м. Кристинополя, Феліксом Казимиром Потоцьким, з 1951 року став недіючим, пізніше виконував функцію меблевого складу, а у 1988 р. храм був переданий Українській Православній Церкві. В радянський час, римо-католики Червонограда відвідували Святі Меси у Львівській Катедрі.

Вівтарна частина костелу.

Із здобуттям Україною Незалежності, відновлюється Львівська Архідієцезія. З 1991 року храмом для Червоноградських Католиків почала слугувати каплиця Благовіщення Пресвятої Діви Марії (1903 р.) у с. Межиріччя (давнє с. Пархач), – 7 км від м. Червонограда.

Позаяк в Незалежній Україні в Червонограді не було римо-католицького храму, о. Олег Саламон – парох католицької парафії з 1999 – 2008 рр., розпочав пошуки місця для побудови нової церкви. Зрештою територія для побудови святині знайшлася, нею став фундамент недобудованого банку по вул. Клюсівській (давнє с. Клюсів), яку було освячено 27 вересня 2003 року Кардиналом Мар’яном Яворським.

Назва храму «Зіслання Святого Духа», походить від назви давнього римо-католицького храму м. Кристинополя, як знак що поєднює стару історію парафії із новою. 21 червня 2008 р. – Архієпископ Мечислав Мокшицький урочисто вмурував наріжний камінь з гробу св. Апостола Петра, який був освячений Папою Римським Бенедиктом XVI. Спочатку розпочалася будова монастиря, який прилягає до храму, де планували започаткувати свою місію ченці Францисканці від Святого Хреста з Німеччини, однак згодом брати подарували будинок римо-католицькій парафії. Відтоді розпочалася активна робота у побудові нового храму, яку провадив о. Микола Леськів – парох католицької парафії з 2009 року.

З лютого 2013 року при парафії розпочали своє служіння Сестри Монахині зі Згромадження Сестер Святої Єлизавети Угорської. Перша урочиста свята Літургія у новій церкві відбулася 19 вересня 2015 р.

Костел побудовано із цегли, споруджено у сучасному стилі. За плануванням однонавовий, пресвітерій із п’ятигранною апсидою. Із східної сторони пресвітерію примикає захристія, із західної сторони розташована прибудова, яка за призначенням використовується як каплиця Ангелів Хранителів (дитяча кімната). Внутрішній інтер’єр храму просторий і виповнений в світлих тонах.

Достовірна копія Чудотворного образу Матері Божої Белзької.

Головний вівтар у формі якоря – християнський символ надії та порятунку, виготовлений у 2000 р. краківським різьбярем Чеславом Дзвігаєм. Ціла композиція головного вівтаря має змістовне символічне значення. На якорі вирізьблено події із життя Діви Марії та Апостола Петра: лівий ріг показує вигнання з раю Адама і Єви та задум Бога, щодо Діви з якої народиться потомок, котрий роздавить голову стародавньому змію. На лапі якоря розміщена латинська абревіатура MARIA, ім’я жінки яка під хрестом стояла і отримала завдання стати Матір’ю Церкви. Правий ріг показує покликання апостола Петра, вручення йому ключів від Раю і розп’яття Апостола Петра – вниз головою. На лівій лапі якоря розміщено герб св. Йоана Павла ІІ – 264-го намісника св. Петра.

Над центральною частиною вівтаря знаходиться вітраж виготовлений у 2016 р. червоноградською художницею Тамарою Щербаковою, зображення представляє ГОЛУБА, – символ Святого Духа.

Шанованою святинею храму є достовірна копія Чудотворного образу Матері Божої Белзької, який храмові подарували у 2017 р. Ченці Пауліни з польського міста Ченстохова, на честь 635 років перенесення чудотворної ікони з Белза до Ченстохови.

У Белзі ікона з’явилася ще за Галицько-Волинського князівства – у XIII ст. князь Лев Данилович привіз ікону і помістив з великими почестями у замкову каплицю. Із плином часу, у зв’язку із татарськими навалами, тодішній намісник Белза – Владислав Опольчик вирішив перевезти ікону у більш безпечне місце – до м. Ополе. По дорозі упряж коней зупинився, і не хотів зрушити з місця – Владислав Опольчик побачив у цьому Божий знак, тому від 1382 р – Чудотворна ікона Матері Божої зберігається у монастирі о. Паулінів у м. Ченстохова (Польща).

20 листопада 2016 року на завершення Святого Року Милосердя, у римо-католицький храм м. Червонограда була впроваджена вірогідна копія ікони Ісуса Милосердного.

Оригінал був намальований художником проф. Казимировським в Вільнюсі у 1934 р. на прохання о. Михайла Сопочко – сповідника св. сестри Фаустини Ковальської. Сестра Фаустина Ковальська (1905-1938) із Згромадження Сестер Матері Божої Милосердя, католицька свята, містик, вела щоденник, де описувала об’явлення Ісуса Христа. В одних із об’явлень (22 лютого 1931р.), Ісус попросив намалювати Його зображення таким яким вона бачила у своїх видіннях: «Намалюй образ згідно з цим зображенням, яке бачиш і зроби підпис «Ісусе, уповаю на Тебе» – запис із щоденника св. Фаустини Ковальської . Сестра Фаустина весь час приходила до художника і переказувала подробиці як має виглядати постать Ісуса на іконі. З 1937 – 1948 році ікона Ісуса Милосердного була вміщена у храмі св. Михаїла у Вільно. Після закриття храму комуністами образ перенесено до храму білоруського міста Нова Руда (1956-1986). Пізніше образ перевезли назад у Вільнюс у храм Святого Духа (1987-2005). З 2005 р – образ Ісуса Милосердного вшановується у Санктуарії Божого Милосердя у Вільнюсі, під опікою Згромадження сестер Ісуса Милосердного, заснованого о. Михайлом Сопочком.

Слід зазначити також що у храмі знаходиться митра блаженного Якова Стрепи (1340-1409 рр.), в яку вміщено мощі блаженного, є точною копією оригінальної митри цього святого єпископа Львова.

Копія портрету Кристини Любомирської з оригіналу XVIII ст.

При вході в костел з лівого боку бабинця знаходиться каплиця Йоана Павла ІІ, яка була освячена 31. 05. 2020 року (в 100-річницю від дня народження Йоана Павла ІІ). Освятив каплицю Митрополит Львівський Мечислав Мокшицький – багатолітній секретар святого Папи. В каплиці знаходиться різьблений вівтар, виготовлений в Німеччині в кінці ХІХ ст. – поч. ХХ ст. До композиції вівтаря входять балясини, на котрих зображено з однієї сторони – Агнця-Переможця, який символізує воскресіння Христа, з другої сторони зображений пелікан – символ Христа, який кормить вірних своїм тілом та кров’ю, так як це робить птах пелікан, у разі нестачі поживи для немовлят.

В каплиці також знаходяться: мощі св. Папи Йоана Павла ІІ – вмонтовані в релікварій, виготовлений з вугілля, що підкреслює наш шахтарський край, ікона св. Папи намальована до дня його канонізації (27 квітня 2014 року) художником з м. Рудки (Самбірський район) і подарована родиною Бобиляк.

Цікавою експозицією в каплиці є орнат (фелон) із ручної роботи вишивкою, виконаний у китайській традиції, який відображає християнську символіку місцевих жителів, та орнат, який представляє зображення Матері Божої Белзької. Ці літургійні шати були подаровані для Римо-Католицької Парафії Зіслання Святого Духа в Червонограді Папою Йоаном Павлом ІІ 08. 01. 2004 року.

З червня 2020 року при храмі також перебуває копія портрету Кристини Любомирської (оригінал у Регіональному музеї в Красноставі, Республіка Польща), – жінки на честь якої було назване місто Кристинопіль. Її чоловік, Фелікс Казимир Потоцький, був фундатором давнього кристинопільського костелу, а вона сама – фундаторкою римо-католицького храму у Красноставі.

На сьогоднішній час йде впорядкування благоустрою навколо костелу. Також в планах є втілення різноманітних виставок присвячених життю святих, а також історії міста.

Автор: Наталя Гігош.

Open standalone map in fullscreen mode
Костел Зіслання Святого Духа

loading map - please wait...

Костел Зіслання Святого Духа 50.388739, 24.245753 Костел Зіслання Святого Духа


Привиди Сокальщини. Підтримай наш проект!

Залишити відповідь