Старе кладовище, що розташоване по вул. Б. Хмельницького у Червонограді, ймовірно було закладене на зламі XVIII та XIX століть. Зі збережених тут налічується близько 500 надгробків, найстаріший з яких датується 1832 роком, на викарбувано німецькою слова жалоби матері до свого маленького сина, якому виповнилося тільки 2 роки.
З давніх-давен людей ховали біля сакральних споруд, при церквах, костелах, монастирях. Вважалося, що ці місця є особливими і саме тут людина має знайти свій останній спочинок, поближче до вищих сил. Осіб, які особливо відзначились в житті суспільства чи церкви ховали прямо в храмі (представників шляхти та вищого духовенства), нерідко в підвалах споруд будували крипти й навіть цілі мавзолеї. Так було і у Кристинополі – в давнину кладовища були розташовані при Бернардинському та Василіанському монастирях, а в криптах костелу Зіслання Святого Духа розміщувалась усипальниця роду засновників міста – Потоцьких. З віддаленням від храму ховали людей в порядку спадання їх соціального статусу. А самогубців та одержимих взагалі поза межами кладовища, не ставлячи навіть хреста.
Сама традиція поховання померлих була такою, що тіла не закопувались глибоко і ретельно не засипались, що призводило до антисанітарії, а самі цвинтарі ставали джерелами різноманітних хвороб та епідемій. Тому зі встановленням на Галичині Австрійської влади, після Першого поділу Польщі у 1772 році, нові закони зобов’язують виносити кладовища за межі населених пунктів, а померлих закопувати на 6 ліктів в глибину. Очевидно, таким чином і виник цей цвинтар при дорозі-гостинці з Сокаля у північно-західній околиці Кристинополя. Кладовище було розділено алеєю на дві частини – північну Новодвірську та південну Кристинопільську.
У наш час на території цвинтаря збереглися насадження вікових ясенів.
Визначні об’єкти Кристинопільського некрополя:
- Каплиця-усипальниця членів родини шляхтичів Вишневських;
- Пам’ятна могила Січовим Стрільцям та воїнам Української Галицької Армії;
- Пам’ятна могила польським воїнам полеглим у часи польсько-більшовицької війни 1920-го року;
- Захоронення решток членів родини магнатів Потоцьких;
- Могила настоятельки Згромадження сестер Непорочної Діви Марії Йосафати Гордашевської;
- Могила кристинопільського бурмістра Анджея Граффа;
- Могила військової медсестри Української Галицької Армії Стефанії Рибчак;
- Могила трагічно загиблих мешканців спаленого села Маджарки.
Автор: Юрій Гринів.
loading map - please wait...
