Мабуть, кожен мешканець Червонограду, прогулюючись лісом біля міста, або йдучи до кладовища, зауважував великі бетонні ДОТи часів Другої світової війни. Дехто, можливо, навіть залізав в середину, але нічого, окрім голих бетонних стін, тут не побачив. То що ж було в середині та чому вони побудовані саме тут? Давайте розберемось.
Історію, мабуть, слід почати від 23 серпня 1939 року коли між Німеччиною та Радянським Союзом була підписана домовленість про ненапад, так званий пакт Молотова-Ріббентропа. І вже буквально тиждень потому, 1 вересня 1939 року Німеччина зненацька нападає на Польщу тим самим розпочавши Другу світову війну.
Польська армія не була готова до війни і під натиском німецької військової машини терпіла поразки та відступала до сходу.
17 вересня 1939 о другій годині ночі Сталін в присутності Молотова і Ворошилова прийняв німецького посла Шуленбурга і повідомив, що Червона Армія приступає до бойових дій проти Польщі. О 3:15 ранку польському послові в Москві В. Гжибовському була вручена нота радянського уряду, у якій зазначається наступне: «Польська держава і її уряд фактично перестали існувати. Тим самим припинили свої дії договори, укладені між СРСР і Польщею. Надана самій собі й залишена без керівництва, Польща перетворилася в зручне поле для всяких випадків і несподіванок, що можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, радянський уряд не може більш нейтрально ставитися до цих фактів.Через таке положення радянський уряд віддав розпорядження Головному командуванню Червоної армії дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя й майно населення Західної України та Західної Білорусі».
Звісно, що цю причину Радянський Союз притягнув за вуха, щоб загарбати шматок Польської держави собі. 28 вересня 1939 року Польща припинила своє існування як країна. Німеччина та Радянський Союз отримали нові території та спільний кордон.
Після цього постало гостре питання, як тепер новий кордон захищати, тому радянське керівництво прийняло рішення збудувати нову лінію оборони, яка в західній пресі згодом отримала назву “Лінія Молотова” на честь тодішнього міністра закордонних справ СРСР В’ячеслава Молотова.
Лінія Молотова почала активно будуватися в 1940 році, тоді коли Европа вже на повну палала у війні. Складалася вона з 13 укріпрайонів. ДОТи почали з’являтися по всій довжині нового кордону від Балтійського моря до Карпат як гриби. Не оминув цей процес і ділянку навпроти міста Червоноград. Тут розмістилися опорні пункти які належали до Струмилівського укріпрайону №4. Робота йшла цілодобово. Цікавою особливістю в структурі цих ДОТів є те що вони монолітні. Процес заливання конструкції бетоном був безперервний, спеціально для того щоб уникнути шарів між бетоном – це суттєво збільшувало міцність та стійкість споруди до обстрілів.
Лінія Молотова так і не була завершена і була готова всього на 20-30%. Будівництво лінії перервав напад німців 22 червня 1941 року. Багато ДОТів так і не отримали свої гармати та кулемети, решта ж ДОТів якщо і були з озброєнням то не мали інакшого важливого устаткування. Мова йдеться про системи зв’язку, системи вентиляції, генератори, перископи та інше. Деякі ДОТи так і не були залиті бетоном до кінця і застигли в часі у вигляді таких лабіринтів.
В другій половині дня 22 червня вводиться у бій німецька 11-та танкова дивізія в напрямі Сокаль — Тартаків — Стоянів, прокладаючи шлях 57-й та 297-й піхотним дивізіям. Під вечір радянська 124-та стрілецька дивізія опинилася в напівоточенні 57-ю, 75-ю та 111-ю піхотними дивізіями. 11-та танкова дивізія в цей час вийшла до Стоянова та Радехова. Німцям знадобилося дві доби щоб захопити цей укріпрайон, хоча окремі ДОТи трималися до 1 тижня в повному оточені.
Йдучи до Червоноградського кладовища можна побачити по правій стороні ДОТ № 2259 який має пам’ятну табличку із наступним текстом: “Тут 22-24 червня 1941 року вів свій останній бій гарнізон що складався з невідомих бійців 35-го окремого кулеметно-артилерійського батальйону Струмилівського Укріпрайону. Вічна пам’ять полеглим.”
Деякі ДОТи приховані в заростях, тому багато хто їх навіть не помічає. Натрапивши на такий десь в лісі мимоволі відчуваєш себе як Індіана Джонс який віднайшов старовинне місто в джунглях. Цей ДОТ (50°23’23″N 24°15’55″E) своє озброєння так і не отримав. Це видно по великим технологічним отворам де мали бути встановлені броньовані короби та установки зі зброєю згодом.
Такі місця приваблюють мисливців за артефактами та різних чорних копачів. Потрапивши на нижній поверх тут можна побачити глибоку яму, яку явно вирили в пошуках чогось цікавого.
Пройшовши повз кладовище, в лісі можна віднайти одноказематний ДОТ (50°23’19″N 24°16’12″E) який розташований прямо посередені інакшого кладовища, але тепер вже для тварин. Біля головного входу є така надбудова у вигляді літери “П” яка називається “сквознік” та служить для захисту входу від ударної хвилі.
Наступна споруда виглядає як кадр з фільму жахів. Зайшовши в цей ДОТ (50°23’3″N 24°16’7″E) відчуття ніби хтось вже є всередині і слідкує за тобою від чого стає моторошно. Всі ДОТи лінії Молотова мають залізну противідкольну стелю яка запобігає відколюванню кусків бетону всередені під час обстрілу і тим самим захищає голови солдат гарнізону.
Поблукавши цим лісом можна також віднайти ДОТ який дуже сильно зруйнований (50°22’52″N 24°16’2″E).
Характер руйнації вказує на те що вірогідно він був уражений авіабомбою яка і проломила дах.
Ну і мабуть найбільш відомий ДОТ в цій місцевості – це гарматно-кулеметний напівкапонір №2155 який знаходиться навпроти церкви. Цікавий цей ДОТ також тим що має броньований оглядовий ковпак. Стріляти з нього досить незручно, його основна мета – огляд місцевості в разі пошкодження перископа. Чітко видно сліди від куль, та вм’ятину зверху, можливо від снаряду. До слова сказати сам бронековпак є польський і був демонтований із польських ДОТів на захоплених територіях.
ДОТ мав три каземати, два крайніх з яких були озброєні установками НПС-3 із встановленим на них кулеметом Максим. Установка мала систему відсмоктування порохових газів, систему водяного охолодження а також систему для гільзовідводу.
Каземат по центру мав установку ДОТ-4 із 45-мм танковою гарматою 20-К яка була спарена із кулеметом Дегтярьова. Тут також була система відводу порохових газів а також гільзовідвід. Гільзи скидалися в спеціальний діамантний ров який знаходиться під амбразурами. Як видно з фото – ці установки є закритого типу і оснащенні прицілом.
Кожен ДОТ оснащувався генератором для електрифікації а також фільтро-вентиляційною установкою яка фільтрувала та очищала повітря всередені споруди. Якщо ДОТ двоповерховий – то ці агрегати знаходились на нижньому поверсі. Також там був склад боєприпасів, туалет та казарма з койками. Важливою складовою ДОТа також був перископ – це його очі які давали змогу швидко реагувати на обстановку навколо.
В книжці Ніла Шорта яка присвячена лінії Молотова можна знайти гарну ілюстрацію ДОТа в розрізі який подібний по структурі до №2155. Тут гарно зображені установки та перископ.
Спробувавши намалювати напрямки, куди “дивляться” амбразури ДОТів – на перший погляд, може здатись, що місцерозташування ДОТів та їх орієнтація є досить хаотичною і невпрорядкованою. Справа в тім, що система вогню ДОТів є двох типів: фронтальна та косоприцільна. Фронтальна – це коли амбразури дивляться прямо на ворога. Косоприцільна – це коли амбразури дивляться вбік відносно ворога, а сам ДОТ повернутий до нього масивною суцільною стіною, яка зазвичай має більшу товщину. Таким чином ДОТ прострілює ділянку перед сусіднім ДОТом, а той в свою чергу прострілює ділянку перед нашим ДОТом. Зазвичай ці дві системи вогню комбінуються. Щоб отримати цілісну картину вогню, необхідно віднайти всі ДОТи і подивитися куди спрямовані амбразури.
Сучасний стан цих ДОТів залишає бажати кращого. Все, що можна було вкрасти та відрізати – вкрадено та відрізано. Залишилися, по суті, лише голі бетонні коробки, які нагадують про ті складні часи. Мовчазні бетонні велетні стоять в лісах та надійно оберігають свої секрети.
Якщо надумаєте відвідати – обов’язково беріть з собою ліхтар та дивіться під ноги. Якщо бути неуважним то можна провалитися на нижній поверх і скалічитись, а мобільний зв’язок там може не працювати через товсті стіни. Також ці ДОТи часом бувають притулком для бездомних, наркоманів та навіть диких тварин, тому гуляти там самому досить небезпечно.
Втім є інший варіант як безпечно відвідати ці споруди… Вмощуйтесь зручно на дивані та включайте відео, я вже все зробив за вас:
Автор: Blukach.
loading map - please wait...
