Марсель Фердинанд Мадейський (Marceli Ferdynand Madeyski) – гербу Порай (1822, Ланьцут – 6.IX.1886, Бад-Аусзее) – член Крайового сейму Галичини ІІІ та ІV скликань (1872-1882), доктор права, адвокат, композитор.
Каплиця Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Пархачі. Фото 1937 р.
У 1846 році отримав звання доктора юридичних наук в університеті Львова. До 1855 року відбував адвокатську практику в голови львівських адвокатів Міхала Тустановського. Наступні 3 роки він працював у районному суді в Самборі. Після повернення до Львова відкрив свою власну юридичну контору. У 1861 році вступив до муніципалітету. З 1866 року – член міської ради. Три рази обирався до кабінету віце-президента Львова (1873, 1877-1879, 1885 рр.). 19 січня 1871 отримав почесне громадянство міста. Був обраний в Крайовий сейм від Самбірського виборчого округу 29 жовтня 1872 року замість Генріха Янко. У 1877 році, обраний вже від округу Бережани-Перемишляни. У 1882 році М. Мадейського було обрано президентом Асоціації адвокатів Львова. У 1883 році нагороджений орденом Залізної корони III ступеня і призначений членом Державного суду у Відні.
Також був членом музичного товариства Львова. Автор багатьох композицій.
Маєток у Пархачі був збудований у 1750 році. Належав Белзькому старостві, потім, з 1822 року, графу Адаму Ожаровському, пізніше пану А. Колодзінському. Від нього переходить у спадок його сестрі, яка була дружиною крайового адвоката Марселя Мадейського. Його родина стає останнім власником маєтку до 1939 року. У 1939-1941 роках тут знаходилась комендатура радянських прикордонників. При будівництві головного адміністративного корпусу вугільної шахти №3 “Межирічанська” маєток Мадейських було розібрано. Зараз не існує.
Марсель Мадейський був сином Яна Онуфрія Мадейського і Маріанни з Романовських. Його дружина – Валерія Гелена Яблковська гербу Вчолі (1840-1915 рр.), з якою у нього було четверо дітей: Ізабелла, Софія, Адам, Ян.
Хоча М. Мадейський мав успішну кар’єру політика та юриста його нащадки не залишили родинний маеток у Пархачі поблизу Кристинополя і продовжували вкладати успадковані статки в землю. Його син – Ян Мадейський був знаним “фермером” (володів великими наділами землі, займався землеробством, лісництвом, рибним промислом, проводив меліорацію земель).
Марсель Мадейський був похований у родовій каплиці у Пархачі (тепер Межиріччя, Сокальського району).
На фото вгорі: маєток Мадейських у Пархачі, 1937 р. Видання “Rolnik 1867-1937”.
Автор: Юрій Гринів.
Джерела: “Ян Рукгабер – забутий композитор”, E. Michalik; “Rolnik 1867-1937”, 1937; “Пархач”, М. Климчук, Одеса, 1998; Вікіпедія.