Млини на Солокії

У 1819 р. річка Солокія вийшла з берегів і підтопила поля від Нового Двору аж до Угніва, а також біля Острова, Глухова, Белза, Віткова. Там утворилися болота, хащі через які важко було доступитися до самої річки. Причиною цього явища були люди.

Будівля водяних млинів на Солокії з плотинами і насипами велася необережно і внаслідок цього піднявся рівень води, яка затоплювала поля і луки і перетворювала їх у болото. Неможливо було щось зробити, коли у Новому Дворі був млин на 6 каменів, вище у Острові був на 4 камені разом з тартаком, а далі у Глухові, Ваньові, Белзі і т.д.

Ніхто не думав, як запобігти підтопленню. Ще гірше, що засмічувалося само русло річки, яке ніхто не чистив. Так гміна Глухова втратила 190 моргів землі, Ванів – 297, Жужель – 346. На пасовиськах виріс очерет і осика, до яких селянин не міг дістатися, чекав морозів, щоб скосити.

Власники млинів у Великих Мостах, Глухові писали скаргу на Ванів, а ті у свою чергу на Глухів; власники Острова на Кристинопіль. Ці скарги були у 1819 р. зареєстровані у дирекції водних ресурсів з проханням про допомогу. У 1820 р. від уряду був направлений інженер, який мав зробити фотографії з вимірюваннями. Виявилося, що стік води біля млина у Новому Дворі мав 93 дюйма, в Острові 32, в Глухові 32,5. Був розроблений проект регуляції води у річці біля млинів на ділянці Кристинопіль-Белз, в якому написано знизити лотоки млинів у Новому Дворі до 48 дюймів. Крім того розчистити русло річки від Нового Двору до Белза. Це все повинно було робитися коштом власників млинів, згідно проекту.

У Новому Дворі роботи були закінченні тільки у 1823 році, так як власник затримався з матеріалами і працівниками, проте норми по проекту не були дотримані. Русло річки було повністю очищене до Острова, а до Белза тільки місцями. Роботи ще проводилися у 1826 і 1828 рр. у Кристинополі, Острові, Глухові. Очищено канал вище млина Острова. Це була дуже важка праця,розчистити русло в річці.Старі кущі,рослини порозросталися, потрібно було їх витягнути з грунту,при тому,що осіння погода у 1828 р. була дощова і це заважало праці.Було звільнено від води 120 моргів землі Острова і 254 моргів Глухова. У 1830 р. запросили пана Пуркіньє з Відня, професора політехнічного інституту, щоб вирішити проблему. Після праць було звільнено від води 1200 моргів землі, а у Белзі запрацював млин, який з давніх часів стояв підтоплений. На кристинопільских землях побудували канал для відведення води на час паводку 410 сажні довжиною.

Після тридцятилітньої війни між власниками млинів,тільки у 1852 р., між Островом і Новим Двором була підписана угода і зобов’язання виконати урядове розпорядження, яке було установлено десятки років тому. Дотримання угоди дало свій результат,заквітли луки,там де було болото, а у 1857 р.  вперше косили по цілій долині від Кристинополя до Корчова і зібрали рекордні запаси сіна, якого ніколи до того стільки не мали.

Млин — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії. Слово млин має латинське походження: від лат. molīna, утвореного від дієслова molo («мелю»). Власник млина чи працівник на ньому називався ме́льник чи міро́шник. Широко використовувалися водяні млини. Принцип роботи цього механізму дуже простий. З одного кінця довгої осі закріплювалося рухоме жорно, з другого – припасовувалися сторчові лопаті. Коли таке колесо розташовували підводним потоком, воно починало обертатись, повертаючи водночас і млиновий камінь. Під нього знизу клали друге жорно, що залишалося нерухомим. Між них сипали зерно, яке і розтиралося на борошно, а до водяного колеса, яке приводило в рух млинові механізми.

У 1910 р. виділено 176.054 К 18 gr. на регуляцію річки Солокія. Сюди входили роботи по викопиванню русла і притоків річки,бетонні укріплення,викуп млина у Кристинополі за 100.000 К. Роботи проводилися згідно проекту під керівництвом інженера Анджея Гноінського. Також в тому ж році була проведена регуляція річки Буг. Було виділено 204.074 К 94 gr. За викопування 1 м.куб.землі платили 0,57 kor. Під Городищем василіянським побудовали міст господарський 72 м. Роботи проводилися під керівництвом старшого інженера Максиміліяна Черніка.

31 березня 1930 р. була утворена ревізійна комісія, яка знаходилася у Сокалі ,в складі 4х чоловік: 1) керуючий регуляцією річки Солокії у Кристинополі, 2)представник сільського господарства, 3) представник ради районної у Сокалі, 4)представник спілки водної белзського району. Як згадує Болеслав Банах до 1939 р. у Новому Дворі було 2 млина. Мечислав Бузевич, автор книги”Skąd nasz ród” пише, що було 3 млина разом з тартаками.

У Кристинополі була створена торговельно –промислова спілка “Буг”, яка володіла млином (знаходився біля автопарку). Туди входили: інженер Яхимович,Павел Бас і Теодор Савка. У 1938р. там працював Василь Багнюк мельником. У 1939 р. він працював на паровому млині у Клюсові, володарем якого був Moses Baumohl. У 1942-43 рр. кристинопільський млин став власністю Думкевича Григорія. Біля млина була пилорама, навколо будинків не було, одні поля.

Як свідчить пан Ярослав: ”… за вул. Лемківською, на Солокії до 1966 р. був прокат човнів, піщаний пляж. Вода була така чиста, що пили воду з річки. У річці водилися соми. Зимою в хокей граєш, пити захотів, пробив лід і напився. Санчата робили самі, називали їх тарантаси, каталися біля річки. А ще брали колесо від ровера, прив’язували палку і ганяли один за одним. Лід різали для зберігання продуктів. Через Солокію був міст,побудований у радянські часи,там були дві вишки,пригали з них у воду.

За ним були шлюзи. Риби було дуже багато. Я вчився у замку Потоцьких по 4 клас. Ми тікали з уроків, кидали сумки в дупла дубів і, де був бар, спускалися в підземні ходи, які були досить широкі, але там було дуже багато кажанів. Вже у 1966 р. було змінено русло Солокії, а до того тут була красота!”.

Нажаль наші діти вже не розкажуть про чисті води Солокії…

На фото вгорі: колишня споруда парового млина спілки “Буг” у Новому Дворі. Зараз територія автопарку у Червонограді. Фото 2011 року.

Автор: Олена Британ.

Джерела: “Sprawozdanie wydziału krajowego o melioracyach”; “Sprawozdanie wydziału krajowego o popieraniu kultury krajowej na polu budowli wodnych”; Хроніка Кристинополя; wikipedia.