Палац Потоцьких

Кристинопільський палац — родинна резиденція Потоцьких гербу «Срібна Пілава» — повстав на місці замку, збудованого засновником міста Феліксом Казімєжем Потоцьким (1630 — 1702).Його онук, Францішек Салезій Потоцький, замовив проект французькому архітекторові та інженеру П’єр Ріко де Тірреґаю.

Архітектор взявся за проект резиденції і паркового комплексу 1756 року, будівництво тривало 4 роки. Свого часу кристинопільську резиденцію Потоцьких, що поєднувала стилі бароко та ранній класицизм, вважали перлиною палацової архітектури, що не поступається королівському палацу у Вілянуві. Згідно інвентарного опису 1775 року, у палаці було 52 багато оздоблених приміщення, як репрезентативного, так і житлового та господарського характеру. Парковий комплекс площею понад 7 га оздоблювали штучні каскади, канали та басейни, прикрашені скульптурами міфологічних персонажів.

Кристинопільський палац. Фото 1914-1918 рр.

У ХVІІ-ХVІІІ столітті гостями кристинопільського палацу були Джакомо Казанова (він відвідав Кристинопіль 1766 року і описав візит до палацу у «Мемуарах») та імператор Йосиф ІІ. У палаці бували і працювали видатні митці Станіслав Строїнський, Францішек Смуглевич, Марчелло Баччареллі, Помпоніус Батонні та інші.

Син Францішка Салезія Потоцького, Станіслав Щенсний Потоцький  (1752 -1805), невдовзі після смерті батьків за 3 млн. 830 тис. злотих передав Кристинопіль із довколишніми землями у довічне володіння графу Адаму Понінському.

Подейкують, що до цього рішення спричинилася образа на батьків, які розлучили його з коханою — Ґертрудою Коморовською. (Молода пара таємно взяла шлюб, але, довідавшись про це, батько хлопця наказав викрасти невістку і відвезти її до львівського монастиря. Викрадачі виконали наказ, але дорогою до Львова Гертруда задихнулася під ковдрами і перелякані викрадачі викинули її тіло в ополонку. Ця історія стала суспільним надбанням і могла зашкодити репутації Потоцьких, тому Станіслав Щенсний Потоцький відкупився від претензій колишнього тестя, запропонувавши тому відшкодування грошима та майном на 800 тис. злотих). Насправді  Станіслав Щенсний Потоцький насамперед керувався економічними міркуваннями — після першого поділу Польщі 1772 року більшість його маєтків опинилися на території Російської імперії.

Кристинопільський палац. Вид з парку. Фото 1914-1918 рр.

Наприкінці ХVІІІ століття кристинопільський маєток був власністю Катажини Коссаковської, з 1808 року палацом володів Адам Стаженський, графі Ліс, згодом — його син Олександр, одружений з Кароліною Потоцькою (Накваською) , а потім дочка Софія, дружина російського генерала Адама Ожаровського.

Палац переходив із рук в руки, аж поки  у середині ХІХ століття його не успадкував цісарський шамбеллан і депутат Галицького сейму граф Тадеуш Вишневський, одружений з Юлієттою Стадіон-Вартґаузен, племінницею колишнього губернатора Галичини Франца Стадіона. Син Тадеуша та Юлієтти Вишневських, Станіслав Вишневський, та його дружина Марія Арахмешкали в палаці до кінця 20-х років ХХ століття.

Теперішній стан палацу викликаний численними пожежами та перебудовами (зокрема, ґрунтовна перебудова 1856 року), а також знищенням інтер’єру під час І та ІІ Світових воєн.

Із колишнього умеблювання палацу залишилося лише ліжко Анни Ельжбети Потоцької та чотири гобелени,  виготовлені між 1755-1757 роками у королівській мануфактурі Ґубертів у французькому місті Обюссон (нині експонуються у історичному музеї Пяскова Скала, Польща). Частина картин та предметів мистецтва з кристинопільського палацу Потоцьких, серед яких була навіть така перлина як «Мадонна зі Святим Іваном Хрестителем» Рафаеля Санті — знаходяться у музеях світу, деякі втрачені назавжди.

У 1951 році Кристинопіль увійшов до складу СРСР. У палаці знаходилася вечірня школа для шахтарської молоді, а у бальній залі відбувалися розважальні вечори.

З 1989 року у палаці знаходиться Червоноградський філіал Львівського музею історії релігії. Виставки експонуються у чотирьох виставкових залах, в одній з яких розміщена постійна експозиція «Кристинопіль у XVII-XIX ст.».

Джерело: Фундація розвитку Червонограда.

Fullscreen-Logo
Палац Потоцьких

loading map - please wait...

Палац Потоцьких 50.382274, 24.236580

 

Залишити відповідь