“В жодному краю не бачив я такої кількості кам’яних придорожніх фігур як на Сокальській землі.” – так писав Броніслав Сокальський у своїй монументальній праці “Повіт Сокальський”, Львів, 1899 р. Це великі вертикальні архітектурні об’єкти, переважно муровані з цегли, що не мають визначного культурно-мистецького значення, проте свідчать про події давнини.
Як побачимо далі простежити якусь певну однозначну причину зведення такого типу споруд неможливо. Усі вони будувались у різні часові періоди, приурочені до різних історичних подій.
Б. Сокальський згадує наступні придорожні фігури у регіоні:
Фігура біля мосту через Буг в Сокалі.
– фігура біля мосту через Буг в Сокалі, що зведена на могилі полеглих поляків у битві з татарами 1519 року;
– трохи далі на північ серед монастирського поля стоїть ще одна фігура. Її форма дещо відрізняється від попередньої. Вона була зведена у 1710 році в пам’ять про чудесний порятунок людей з потопаючої монастирської переправи через Буг;
– третя фігура над Бугом стоїть при монастирському мурі. Історія вказує на те, що зведена вона “сокальськими пращурами на честь милосердя, яке в 1605 р. розділив між них князь Олександр Заславський-Острозький (Aleksander Zaslawski)”;
– в Сокалі, при дорозі до лісу Валівка, стоїть фігура на котрій читаємо рік 1704. Вона нагадує нам, що тут стояв табором Август ІІ, король Польщі;
– фігура на пагорбі при в’їзді до села Поториця з півдня зведена у 1519 році. Під час її реставрації знайдено людські кісткі. Отже тут було поховання;
– також є ще три подібні фігури у самому Сокалі: одна біля повітової ради, друга – поблизу аптеки, третя – в Забужжі. Проте їх призначення не відоме;
– при дорозі з Сокаля до Варяжа бачимо кілька фігур одного часового періоду, більш схожі на фігуру у Забужжі;
Капличка між Сокалем і Тартаковом. I пол. ХХ ст.
– ще одна фігура знаходиться при в’їзді у Варяж. Має своєрідну форму;
– фігура в Себечеві – пам’ятка битв часів Барської конфедерації. Відрізняється від інших фігур парапетами;
– по дорозі з Сокаля до Тартакова, в районі села Горбків, серед поля, височіє ще одна придорожня фігура. Це високий мурований монумент першої половини XVIII ст. Свідчить про трагічну смерть жінки з дитиною 09.11.1797 року. Це місце вбивства Анни і Юзефа Виджгув. Напис на монументі польською мовою: “Мати з сином в тому місці були схоплені запорожцями 9 листопада 1737 р.”.
Також маємо ще фігури у Жовкві по дорозі до с. Зіболки, у Новій Скваряві, Глинську та інших місцях. Жовківська фігура зведена в пам’ять жертв епідемії чуми 1651 року. Датується 1660-м роком.
Придорожній хрест у Кристинополі.
Розташований на історичній межі Кристинополя і Нового двору. Тепер це роздоріжжя вулиць В. Великого та В. Бобинського у Червонограді. Зведений з цегли чотириярусний бароковий монумент у вигляді башти-стовпа заввишки 5,40 м. Має квадратну основу 1,35 м; стоіть на підвищенні висотою 0,7 м. Усі яруси прикрашено арочними нішами з кожного боку. Споруду вгорі довершує металічний хрест 0,7 м.
Придорожня фігура на межі Кристинополя та Нового двору.
Прямих даних про призначення кристинопільського придорожнього монументу немає. Проте, якщо шукати рішення по аналогії – то найбільш подібним до кристинопільського вбачається придорожній пам’ятник у Новому Милятині поруч траси Львів-Броди. Достеменно відомо, що він був зведений на честь перемоги польських військ у битві з силами Османської імперії у 1621 році. Величезний внесок у знищення османської армії під Хотином зробили запорізькі козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. Монумент встановлено у XVII столітті за наказом короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собєського.
Можливо саме цим фактом і керувалися при створенні “Реєстру пам’яток культурної спадщини УРСР”, де під охоронним номером 966 значиться “Пам’ятник на честь розгрому турецьких завойовників” у Червонограді. Рішення №183 від 05.05.1972 р. Датування споруди – 1672 р.
Однак існує ще одна версія призначення споруди у Кристинополі. Її висуває все той же Броніслав Сокальський, котрий пише: “Фігура у Кристинополі – пам’ятка битви конфедератів з москалями”.
І справді, така битва у Кристинополі мала місце. Про це читаєм у Івана Вашківа у книжці “Сокаль і Прибужжя”: “У 1768 році на Поділлі виникла так звана Барська конфедерація – польсько-шляхетське об’єднання, спрямоване проти Росії. 15 травня 1769 року вони під командою Казимира Пулавського (Kazimierz Pulawski) з’явилися на Сокальщині й наклали контрибуцію на Кристинопіль. А вже 28 травня у місто несподівано прибуває російський військовий загін Древіча. Розпочався бій, у якому загинули 123 конфедерати. Інші втекли до Сокаля, деякі сховалися в костелі оо. Бернардинів”. Як бачимо Б.Сокальський посуває дату зведення кристинопільської фігури на ціле століття.
Фрагмент карти Фрідріха фон Міґа 1779-1783 рр.
На австрійських військових топографічних картах Фрідріха фон Міґа 1779-1783 рр., на місці де зараз знаходиться монумент, на карті зображений символ хреста з кільцем – “Каплиця дерев’яна або кам’яна”. Отож незалежно від призначення споруди одне можемо сказати напевне – до 1779 року вона вже існувала. Тут одразу ж відпадає припущення, яке знаходимо у мистецько-краєзнавчому альманаху “Солокія” за 2018 рік про те, що монумент зведено на честь скасування панщини в Галичині 1848 року.
Підсумовуючи вищезгадане, приходить ще одна думка. Так як на монументі немає жодних написів, можливим є і те, що споруда зведена, як символічний монумент на роздоріжжі, тим паче, що колись тут стояв дерев’яний костел. Придорожні хрести у наших предків виконували низку функцій — захисну, магічну, пам’ятну, водночас нейтралізували негативний вплив та освячували найбільш небезпечні місця й ділянки. Зазвичай, хрести-фігури ставили на роздоріжжі чи на в`їзді в села, також на межі обжитого простору, зокрема на полях. Інколи «фігури» ставили для захисту від моровиць, вірячи, що хрести перегородять дорогу до села страшній хворобі. Ставили хрести й просто на «славу Божу», «за відпущення гріхів», «щоб краще родило» і т.д.
От такою мізерною є інформація про придорожній хрест на межі двох, вже неіснуючих, поселень Кристинополя та Нового Двору. Залишається сподіватися, що подальші дослідження будуть більш плідними і врешті-решт привідкриють завісу історії зведення цієї загадкової споруди.
Автор: Юрій Гринів.
Джерела: “Powiat Sokalski”, Bronislaw Sokalski, Lwow, 1899; “Сокаль і Сокальщина”, Іван Вашків, “Каменяр”, Львів, 2000; “Придорожні хрести Північно-Західної Волині”, журнал “Церква і нарід”, Леонід Маслов, 1937; Придорожні хрести Волині та Полісся; Krystynopol cmentarz; Прадідівська слава; Вікіпедія.
loading map - please wait...
