Стадіон “Шахтар”


Стадіон «Шахтар» у Червонограді ототожнюється зі словом спорт. Він став літописцем спортивного життя міста та його активного відпочинку.

Стадіон на 7 тисяч посадочних місць був збудований у 1967 році. Гордістю стадіону завжди було футбольне поле, яке займало площу 8 тис. м2. На полі проводилися змагання по футболу на першість області, республіки та чемпіонату СРСР класу «Б». На ньому тренувалась місцева футбольна команда «Шахтар». Відлік історії футбольної команди розпочався у 1957 році з чемпіонату області. Уже свій десятий сезон, у 1967 році, червоноградські футболісти проводили на новозбудованому стадіоні «Шахтар». Саме в цей рік команда стала чемпіоном Львівщини. Золоті медалі чемпіонату Львівщини червоноградські футболісти виборювали ще у 1978, 1979, а пізніше і у 2006 роках.

Панорама стадіону “Шахтар” у Червонограді. 2020 р. (c) Dima White.

На стадіоні проводилися тренування і змагання як між учнями загальноосвітніх шкіл, так і між робітниками підприємств міста. Юні мешканці міста бігали по круговій 400-метровій доріжці із гумово-бітумним покриттям. Більш старше покоління, любителі оздоровчого бігу, тут також проводили свої змагання. В холодні зими доріжки заливалися водою і робилася загальноміська ковзанка. Тепер, уже старше покоління червоноградців, пам’ятає, як вони дітьми каталися на стадіоні на ковзанах. Як і пам’ятають свято «Проводів зими», яке проводилось на території біля стадіону. У нашвидкуруч збудованих імпровізованих дерев’яних будиночках на «курячих ніжках» дорослі могли випити «100 грам» і закусити гарячими ковбасками і шашликами. Малеча ласувала тут різноманітними смаженими пиріжками та млинцями. Поряд проводилися різноманітні змагання: чи то перетягування канату, чи вилізання на високий і гладенький стовп, щоб з його вершечка зняти прикріплений подарунок.

У 1970 році неподалік стадіону був збудований Палац спорту і таким чином створився спортивний комплекс, який увібрав у себе ці дві споруди. Палац спорту у своєму розпорядженні має плавальний басейн розміром 25х14,5 м2, великий – понад 800 м2 – універсальний спортивний зал, підготовчі зали для класичної боротьби та заняття боксом, шаховий клуб. Про відкриття спортивного комплексу у шахтарському Червонограді тоді розповідали по центральному телебаченні. Біля стадіону та «Палацу спорту» у 70-х роках ХХ ст. був побудований хокейний та городошний майданчики. Саме на городошному майданчику було підготовлено багато спортсменів вищого класу – майстрів спорту, призерів чемпіонату України та учасників чемпіонату СРСР серед городошного спорту.

Емблема футбольної команди “Шахтар” м. Червонограда.

У 80-х роках на їх місці збудований тенісний корт, який також є місцем тренувань і змагань багатьох червоноградців. Разом із відкриттям «Палацу спорту» була відкрита і ДЮСШ «Шахтар». За час свого існування вона підготувала 10 майстрів спорту: плавання – 3, велоспорту – 2, боксу – 5, боротьби – 6. На кінець ХХ ст. стадіон знаходився в аварійному стані і стояв перед дилемою його закриття.

За кошти ДП «Львіввугілля» у 2000 році відбулася велика реконструкція стадіону «Шахтар» за новими європейськими стандартами. На ньому встановили пластикові сидіння і тепер на трибуні є 3791 посадочне місце. Реконструйовано футбольне поле і встановлене електронне табло. 4 вересня 2001 року на стадіоні був вперше проведений відбірковий матч чемпіонату Європи з футболу серед молодіжних команд України і Вірменії. Із рахунком 1:0 перемогла українська команда. Червоноградський стадіон є щасливим і переможним для українських футболістів і це підтвердили їх змагання у 2003 та 2004 роках із збірними Вірменії та Грузії.

Автор: Галина Гриник, зав. Червоноградської філії ЛМІР.

Джерело: Г.Гриник, “Немузейний експонат”, “Червоноградський рекламно-інформаційний Вісник”, №49 від 10.12.2009 р.


Привиди Сокальщини. Підтримай наш проект!

Залишити відповідь