Залізнична станція Кристинопіль, 1943 рік
З початком Другої світової війни німецькі окупаційні війська у липні 1941 року перекладають колію Ярослав-Рава-Руська-Сокаль-Володимир з широкої на вузьку колію. Після розгрому військ Третього Рейха та окупації цих районів у липні 1944 року ця залізниця знову перекладається радянськими військами на широкий стандарт залізничного полотна.
Залізнична станція Сокаль
Вже в березні місяці 1948 року управлінням залізниці (DOKP) в Любліні було прийняте рішення з’єднати «мертву» лінію Угнів-Сокаль-Ульвівок зі станцією Гребенне. Для цього необхідно було збудувати абсолютно нову гілку залізниці Гребенне-Угнів, довжиною 12,2 км. Директор управління Pietrzyk Mieczysław поставив вимогу, що будівництво новоі ділянки довжиною 12,2 км та відбудова спустошеної Угнів-Сокаль-Ульвівок, довжиною 72 км, мають бути виконані в листопаді 1948 року. Завдання мало дуже велике державно-економічне значення. Міста та села в регіоні знищуються та депопулюються. Відсутність людей для роботи та забезпечення їх харчування склало великі труднощі. У зв’язку з важливістю завдання 1 квітня 1948 року робота розпочалася. На станцію Гребенне прибуло 40 вагонів в якості житла для працівників. Було організовано їдальню. Робочих залучали до робіт з багатьох регіонів і скоро їх кількість сягнула 400 людей, в тому числі 100 жінок. Роботи йшли належним чином.
Урочиста промова начальника залізниці на відкритті оновленої колії Угнів-Сокаль
При станції Белжец було розроблено піщаний кар’єр і запущено 2 потяги для постачання матеріалів. Одночасно будувались мости та кульверти. На ділянці Угнів–Сокаль перекладку полотна з широкого на вузьке, зведення мостів по всій довжині в 72 кілометри було зроблено згідно графіка робіт. Низинний ландшафт території, велика кількість луків та болотистих місцин також ускладнювали роботу. Згідно звіту на новій лінії було побудовано три постійних моста з кліренсом 0,8-1,5 м. На лінії Угнів-Сокаль перебудовано 14 мостів з кліренсом 2,5-5 м., а також 15 водопропускних кульверти. Великими зусиллями з боку працівників роботи були завершені 15 листопада 1948 року. Тріумфальну арку перед новою колією було встановлено 16 листопада 1948 року. 17 листопада – лінію Гребенне-Угнів-Сокаль було офіційно здано в експлуатацію. Будівництво та реконструкція лінії тривала всього сім з половиною місяців.
Тріумфальна арка на честь відкриття залізниці Гребенне-Сокаль
15 лютого 1951 року у Москві уряд ПНР та СРСР зробили так званий «обмін територіями». В результаті цього «обміну» землі, що лежать в долинах рік Зх.Буг та Солокія, були передані СРСР. Польща отримала таку саму за площею територію в Бескидах. Причиною цих змін було відкриття вугільного родовища біля Сокалю. Договір було ратифіковано 28 травня 1951 року, а отже більша частина колії Гребенне-Угнів-Сокаль відійшла під юрисдикцію СРСР і була перероблена (в сьомий раз за свою історію) на інший стандарт залізничного полотна – широкий, та була включена до залізничної мережі СРСР. Короткий відрізок залізниці Сокаль-Угнів-Гребенне на польській стороні був розібраний того ж року.
На фото вгорі: Рухомий залізнодорожний состав на станції Кристинопіль.
Автор: Юрій Гринів.
Джерела: Historia Regionu Tomaszów Lubelski Bełz Rawa Ruska, Kolejka Marecka, Roztocze Polskie i Ukraińskie, http://www.khdk.cba.pl