Бронепотяги УНР і УГА — броньовані потяги, які використовувалися українськими арміями під час радянсько-української війни 1918—1920 років. В УНР вони носили назву панцерники або панцерні потяги. Вони були взяті на озброєння армії УНР у кінці 1918 — початку 1919. Три імпровізовані бронепотяги були у Січових Стрільців ще під час антигетьманського повстання у листопаді 1918. Згодом до них додалися два справжні бронепотяги, успадковані від армії Гетьманату. У грудні 1918 у Києві почалося будівництво 4 нових бронепотягів.
Впродовж 1919 року в ході боїв частини армії УНР захопили декілька більшовицьких бронепотягів. Станом на 16 серпня 1919 року перед наступом на Одесу армія УНР мала у своєму складі 9 бронепотягів. Сумарно вони мали 12 гармат та 54 кулемети, більше 700 осіб екіпажу. Усі бронепотяги було втрачено до кінця 1919 року. Нові бронепотяги будувалися у середині 1920 року та існували в об’єднаній армії УНР до листопада 1920 року. Перші бронепотяги в ЗУНР створювалися на основі звичайних потягів, укріплених дерев’яними брусами. Надалі у кузнях Дрогобича почалося будівництво справжніх панцерників.
Схема формування бронепотяга “Хортиця” (2 гармати, 8 кулеметів)
Бронепотяг Ч. 212
Панцерний потяг «Поїзд Ч. 212» — оперував у смузі бойових дій І корпусу, на залізниці Рава-Руська — Белз — Кристинопіль, базувався у Радехові. Його було виготовлено під керівництвом львів’янина, чеха за національністю, Батека. У стиках передньої та бічних стін вагона, в якому перевозили вугілля, обкладених 9-міліметровою бляхою, було зроблено отвори і встановлено дві 75-міліметрові гармати. Наступний вагон було зміцнено тільки з боків і на ньому встановлено два важкі скоростріли. Крім того, у ньому були зроблені амбразури для ведення крісового вогню. Бойову частину завершував захищений такою ж бляхою паротяг. У залозі потяга було всього 12 осіб на чолі з хорунжим Л.
У бою за Кристинопіль (січень 1919 р.) виявили недолік у способі розміщення гармат: недостатній кут обстрілу. Потяг було повернуто в Радехів для перебудови. Вже у березні 1919 р. панцерник брав участь в облозі Белза. На жаль, бригадам І-го корпусу не вдалося досягти успіху в цих боях, і у травні 1919 року вони змушені були відступати під ударами дивізій армії генерала Ю. Галлера. Не маючи можливостей для відходу, «Поїзд Ч. 212» розформували, а його залога приєдналася до військ корпусу.
Довідка:
Назва бронепотяга: Ч.212
Дата закладання чи захоплення: невідомо
Склад і озброєння: 2 гармати і 2 кулемети
Екіпаж, командування: 13 осіб, Батека (командир)
Ареал бойових дій, належність до частини: належав до Першого корпусу УГА, був розміщений у Радехові
Час загибелі: залишений у травні 1919 року
Примітки: у січні 1919 року взяв участь в боях за Кристинопіль, в березні того ж року взяв участь в облозі Белза.
На фото вгорі: Бронепоїзд військового формування Січових Стрільців «Січовий Стрілець». Київ, грудень 1918 р.
Підготував: Олександр Коркішко.
Джерела: Печенюк, С. І. (2010). Бронепотяги – фортеці на рейках, Вікіпедія. Бронепотяги УНР і УГА.