Відквітнув карантинний квітень, травень забуяв пахучими травами, а редакції Krystynopol.info забаглося посолодити собі душу недалекими мандрами. І сталося так, що найсолодшим місцем на Львівщині є село Павлів Радехівського району: саме тут розташована штаб-квартира Радехівського цукрового заводу – найбільшого виробника цукру в Західній Україні. Утім, не цукром єдиним вабить Павлів…
Continue reading “Любов і зрада у Павлові”
Маленьке селище Лопатин у Радехівському районі має потужний туристичний потенціал завдяки цілком пристойному автошляху Т-1410 і вкрай удалому розташуванню: відстань зі Львова до Лопатина – 89 км, від Червонограда – 55 км, до славного Берестечка – менше 30 км, до Бродів – 30 км, до Підкаменя – трохи більше 50 км.
Continue reading “Лопатин: історія в архітектурі”
15 лютого 1951 року Польська Республіка і Союз Радянських Соціалістичних Республік підписали в Москві угоду про обмін ділянками державних територій площею по 480 км2. Цей обмін став найбільшим обміном територіями в історії Польщі та однією з найбільших змін кордонів у післявоєнній історії Європи. Відтак СРСР отримав “ділянку території в Люблінському воєводстві в трикутнику між річками Буг, Солокія і Гучва”, на території яких був розташований і Кристинопіль…
Continue reading “Як Польща і СРСР обмінялися територіями у 1951 році”
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту з лав Радянської Армії визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау, в якому в часи Другої світової було вбито кілька мільйонів осіб.
Continue reading “Пам’яті жертв Голокосту. Ніколи більше…”
Почати слід з того, що Іван Франко у Кристинополі був. “Один раз відвідав кристинопільський монастир і оглянув бібліотеку”, — писав у статті “Франко і Василіяни” о. Йосафат Скрутень. Загалом, видатний український поет і письменник приязно ставився до василіян і частенько позичав із їхніх бібліотек рукописи.
Continue reading “Іван Франко і кристинопільський слід”
В історії Кристинополя XVIII-XIX століть удосталь трагедій і розмаїтих природних лих, особливе місце серед яких посідають, звісно, пожежі. У ХХ столітті місто також палало не раз, але залишімо війни наразі осторонь. Утім, “містом пожеж” можна назвати будь-яке місто, що виникло в середньовіччі й пізніше: щільна забудова сприяла миттєвому поширенню полум’я. Що й казати, навіть перша письмова згадка про Львів пов’язана… з пожежою міста Холма. А в самій столиці Галичини з 1340 до 1849 року відбулося щонайменше 38 великих пожеж, наслідки двох з яких львів’яни оплакують досі: 1381 року згоріла дерев’яна ратуша на площі Ринок та міський архів, в якому зберігалися рукописи княжого періоду, а 1527 року уся готична забудова середмістя перетворилася в попіл. Continue reading “Кристинопіль – місто пожеж і вогнеборців”
Перша синагога у Кристинополі була зведена ще у 1795-1800 роках. Згідно з „Донесенням Галицькому намісництву” за 1827 рік, у місті тоді функціонували „одна мурована синагога, 1800 p., і один дерев’яний бет-мідраш” (без дати).
Continue reading “Кристинопільська синагога”