Червоноград – молоде шахтарське місто

В межиріччі, де Солокія впадає в Західний Буг, розкинулась велика будова. Здалеку видно підняті вгору стріли баштових кранів. Серед тополів і каштанів – багато нових будинків. Це – Червоноград, молоде місто шахтарів Львівсько-Волинського вугільного басейну. Навколо нього багато шахтних полів, над якими вже піднялося більше десятка копрів.

“Комуністичним шляхом”, від 5 вересня 1956 року, м. Олександрія.

Місто швидко росте. Три роки тому тут налічувалося близько півтори тисячі жителів, а сьогодні в Червонограді – близько десяти тисяч чоловік. За цей час здано в експлуатацію 25 тисяч квадратних метрів жилої площі. Красиві одноповерхові і двоповерхові будинки утворили Радянську, Б. Хмельницького, Комсомольську, Молодіжну та інші вулиці.

В місті створено сітку культурно-освітніх і побутових закладів. Працюють поліклініка, дві лікарні, аптека, 12 торгівельних підприємств, їдальня, готель, будується механізований хлібзавод. До послуг гірників – Будинок культури, дві бібліотеки, літній парк. Закінчується спорудження нового кінотеатру.

Дбайливо прикрашають своє молоде місто гірники. Вони висадили на вулицях десятки тисяч дерев, розбили новий сквер, квітники. Відкрито регулярне автобусне сполучення зі Львовом деякими райцентрами області. Автобуси доставляють гірників і на шахти.

Будинок зі статті по вул. Св. Володимира, 11. Фото 2018 року.

Одна з найпочесніших професій у місті – будівельник. В ці дні сім’я будівельників поповнилася значною групою демобілізованих солдатів і сержантів. Серед них – кваліфіковані муляри і теслярі, електромонтери і шофери.

Будівники молодого міста вугільників самовіддано трудяться, щоб зробити Червоноград ще кращим. В місті передбачене спорудження стадіону, водно-спортивної станції, будинку відпочинку на мальовничому березі Західного Буга.

На фото вгорі: будівництво шахт у Червонограді. 1950-ті роки (з книги Г.Гриник, О.Ярош-Замойська “Кристинопіль 1692-1951”, Червоноград, 2010).

 

Матеріал надала: Ольга Черненко.

Джерело: “Комуністичним шляхом”, від 5 вересня 1956 року, м. Олександрія.

Залишити відповідь