Юзеф Вежховський – людина з великої літери


Це людина, яка не повинна піти у забуття, якій потрібно було поставити пам’ятник ще при житті. Дуже прикро, що в наш час не лишилося і сліду та згадок від цієї доброї людини. Немає куди покласти квіти і немає вже нікого, хто б пригадав і розповів про нього.

Стара пожовкла газета. Здалека здавалося би шматок паперу, а візьмеш у руки і побачиш чиєсь минуле життя. Відчуваючи цей застарілий запах, я повертаюсь у минуле…

Даний матеріал отримав 1-ше місце у номінації “Проза” Літературного конкурсу імені Марії Урбанської.

12 грудня 1894 року у Тартакові був сумний день. На 79 році пішов з життя ксьондз Юзеф Вежховський (Filip Józef Wierzchowski). Більше ніж половину свого життя віддав служінню Богу. Народився у 1815 році в Сокалі. Батько його був простим листоношою. У 1840 році на відмінно закінчив гімназію і теологію у Львові, після чого єпископ Піштек взяв його до себе у служіння. Своєю доброчинністю прославився вже через декілька років, отримавши прихід у Плазові. У 1859 році отримав від графа Ксаверія Росновського запрошення у Тартаків. В околицях цього містечка жила заможня польська шляхта: графи Ланцкоронські, Росновські, Комаровські, Вишневські у Переспі, Шимановські у Спасові, Бабецькі у Бишові, Руліковські у Свитязеві. Юзефа Вежховського поважали за особливе дружне відношення, любили за цікаві та мудрі проповіді. До нього горнулися парафіяни з 10 сіл, життя яких ксьондз наповнював братньою любов’ю.

Костел св. Архангела Михаїла на малюнку кін.XIX-поч.XX ст. Життя Сокальщини.

Протягом 35 років його служіння у Тартакові не було жодного випадку і ні одного (жодного) непорозуміння між латинським духовенством і навколишніми руськими священиками. Одні других розуміли і поважали. «Хто хоче бачити правдиві дружні відносини між поляками і русинами, той нехай загляне у наш тартаківський куточок і тут, у костелі тартаківським, і у 13 навколишніх церквах, переконається, як можна бути добрим поляком патріотом і щиро поважаючим братом русинів і навпаки. Це наука для всіх, хто не вірить у дружбу з русинами».

Тартаківський костел славився чудотворним образом Пресвятої Богородиці. І на кожне релігійне католицьке свято можна було побачити у вівтаря, на богослужінні з околиць, кілька руських священників, так само як і зустріти на святі у навколишніх церквах ксьондза з Тартакова. Своїм люблячим серцем і чесністю, він добився людського взаєморозуміння між парафіянами. Його проповіді були хоч і короткі, але влучні, які він писав латиною. Навіть використовував в них поезію. І завжди, на будь-яку урочистість ксьондз Юзеф був на цілу околицю одним з бажаних і улюблених проповідників. А ще він заклав жіночу школу у Тартакові, яку фундував, як міг. І не тільки школу.

12 квітня 1886 року після богослужіння у тартаківському костелі, у шкільній залі зібралася громада: графи Ланцкоронські, духовенство, інтелігенція, міщани, землевласники і делегати з сокальської спілки. У той день була створена рільнича спілка у Тартакові. Керуючим був вибраний ксьондз Вежховський, заступником – греко-католицький священик Ковальський зі Спасова, секретарем Ігнатій Якобчук.

Брав участь у відправах при перепохованні останків відомих польських шляхтичей: 16 червня 1862 року Якова і Константина Собєських у Жовкві і 27 травня 1881 року – Марека Матчинського, фундатора костелу св. Марка у Варяжі.

Новина про смерть ксьондза Вежховського зібрала з цілої околиці велику кількість людей, як польського так і руського походження. Приїхало 11 священників латинського обряду, 9 руських. При виносі останків з дому, зі сльозами на очах прощався ксьондз Левицький, найближчий сусід і давній приятель померлого. Священик Криницький з Бобятина говорив про велику втрату для русинів. Слово взяв і Райнхарт – сокальський священик, шкільний товариш померлого. На цвинтарі попрощались і священик Андріян Леонтович з Тинятиск, і ксьондз Камінський з Угнова. Ще довго у серцях парафіян лунали слова Вежховського: ”Kochajmy się!” Це була велика втрата для парафіян. Хочеться, щоб пам’ять про таку людину була вічна.

Автор: Олена Британ, м.Червоноград, ebritan41@ukr.net

На фото вгорі: костел св. Архангела Михаїла на малюнку кін.XIX-поч.XX ст. Кольори штучні.

Використана література:

  • Kurjer Lwowski 08.01.1895;
  • Kurjer Lwowski 12.04.1886;
  • Józef Wierzchowski “Mowa podczas uroczystego obrzędu złożenia zwłok Jakóba i Konstantyna królewiczów Sobieskich w swieżo odkrytym i odnowionym grobowcu w kościele żółkiewskim dnia 16 czerwca 1862 powiedziana przez ksiądza Józefa Wierzchowskiego”, Lwów 1862 r. / Національна бібліотека Польщі, Варшава;
  • Józef Wierzchowski “Mowa podczas uroczystego obchodu przeniesienia zwłok śp.Marka Matczyńskiego wojewody i generała Ruskiej ziemi, fundatora kościoła Waręskiego do nowego sarkofagu w tym że kościele miana w Warężu dnia 27 maja 1881 przez ksiądza Józefa Wierzchowskiego” Lwów, 1884 r./ Національна бібліотека Польщі, Варшава.


Привиди Сокальщини. Підтримай наш проект!