СтриганкаНа початку Першої світової війни, 13 серпня 1914 року, місто Сокаль було зайняте російськими військами. Впродовж серпня-жовтня 1914 року російські військові будівельники збудували залізничну колію від Володимира-Волинського до Сокаля. А весною 1915 року – від Сокаля до Львова. Continue reading “Історія будівництва залізниці Вол.-Волинський – Львів. Частина VIII. Кам’янка – Львів”
На початку Першої світової війни, 13 серпня 1914 року, місто Сокаль було зайняте російськими військами. Впродовж серпня-жовтня 1914 року російські військові будівельники збудували залізничну колію від Володимира-Волинського до Сокаля. А весною 1915 року – від Сокаля до Львова. Continue reading “Історія будівництва залізниці Вол.-Волинський – Львів. Частина VII. Міст через Рату”
На початку Першої світової війни, 13 серпня 1914 року, місто Сокаль було зайняте російськими військами. Впродовж серпня-жовтня 1914 року російські військові будівельники збудували залізничну колію від Володимира-Волинського до Сокаля. А весною 1915 року – від Сокаля до Львова. Continue reading “Історія будівництва залізниці Вол.-Волинський – Львів. Частина VI. Міст через Солокію”
На початку Першої світової війни, 13 серпня 1914 року, місто Сокаль було зайняте російськими військами. Впродовж серпня-жовтня 1914 року російські військові будівельники збудували залізничну колію від Володимира-Волинського до Сокаля. А весною 1915 року – від Сокаля до Львова. Continue reading “Історія будівництва залізниці Вол.-Волинський – Львів. Частина V. Кристинопіль”
На початку Першої світової війни, 13 серпня 1914 року, місто Сокаль було зайняте російськими військами. Впродовж серпня-жовтня 1914 року російські військові будівельники збудували залізничну колію від Володимира-Волинського до Сокаля. А весною 1915 року – від Сокаля до Львова. Continue reading “Історія будівництва залізниці Вол.-Волинський – Львів. Частина IV. Сокаль”
На початку Першої світової війни, 13 серпня 1914 року, місто Сокаль було зайняте російськими військами. Впродовж серпня-жовтня 1914 року російські військові будівельники збудували залізничну колію від Володимира-Волинського до Сокаля. А весною 1915 року – від Сокаля до Львова. Continue reading “Історія будівництва залізниці Вол.-Волинський – Львів. Частина III. Іваничі – Ульвівок”
На початку Першої світової війни, 13 серпня 1914 року, місто Сокаль було зайняте російськими військами. Впродовж серпня-жовтня 1914 року російські військові будівельники збудували залізничну колію від Володимира-Волинського до Сокаля. А весною 1915 року – від Сокаля до Львова. Continue reading “Історія будівництва залізниці Вол.-Волинський – Львів. Частина II. Вол.-Волинський – Іваничі”
На початку Першої світової війни, 13 серпня 1914 року, місто Сокаль було зайняте російськими військами. Впродовж серпня-жовтня 1914 року російські військові будівельники збудували залізничну колію від Володимира-Волинського до Сокаля. А весною 1915 року – від Сокаля до Львова. Continue reading “Історія будівництва залізниці Вол.-Волинський – Львів. Частина I. Загальні відомості”
Цей чорно-білий художній фільм був знятий в 1960 році в Червонограді і поставлений на кіностудії «Ленфільм» режисером Миколою Розинцовим. Прем’єра фільму в СРСР відбулася 20 лютого 1961 року. Кінофільм розповідає про ставлення характеру шахтаря Івана Кондакова, перетворення його з наївного дивака-винахідника в шанованого інженера. Continue reading “Кінофільм “Людина з майбутнім””
30 років поруч з Червоноградом, знаходилася військова частина озброєна термоядерними ракетними комплексами. З 1959 року поблизу нашого міста розташувались три ракетні дивізіони 103-го ракетного полку, в/ч 32155 «Кокарда» РВСП (ракетні війська стратегічного призначення) СРСР. Continue reading “Військова частина РВСП «Кокарда»”
Кристинопільський палац за часів Францішка і Анни Потоцьких був вогнищем усякого роду беззаконня, аморальності та злочинності. Потоцькі плекали мрію, що дружина їхнього сина буде, якщо не королівська дочка, то у всякому разі, дочка багатого князя чи графа. Continue reading “Трагедія Гертруди Коморовської”
Художник, краєзавець Сергій Солодкий завершив титанічну роботу по створенню макетів історичних споруд Старого міста. В Червоноградській філії Львівського музея історії релігії тепер знаходяться макети палацово-паркового комплексу Потоцьких, костелу Зіслання Святого Духа та монастиря оо. Бернардинів, церкви Святого Юра та монастиря оо. Василіан. Кошти на матеріали для створення макетів були зібрані краєзнавцями міста Червонограда. Останні два макета будуть урочисто передані нашому музею в червні 2018 року до Дня міста.
Автор: Олександр Коркішко.
Бронепотяги УНР і УГА — броньовані потяги, які використовувалися українськими арміями під час радянсько-української війни 1918—1920 років. В УНР вони носили назву панцерники або панцерні потяги. Вони були взяті на озброєння армії УНР у кінці 1918 — початку 1919. Три імпровізовані бронепотяги були у Січових Стрільців ще під час антигетьманського повстання у листопаді 1918. Згодом до них додалися два справжні бронепотяги, успадковані від армії Гетьманату. У грудні 1918 у Києві почалося будівництво 4 нових бронепотягів. Continue reading “Бронепотяг Ч. 212”
Впродовж 325 років, Кристинопіль-Червоноград 8 разів був у володіннях різних держав, та 15 разів змінював (частково або повністю) своїх приватних власників. Місто ніколи не мало магдебурзького права. За час існування Кристинополя, найбільш значимими центрами культового та світського життя були: костел зіслання Св. Духа з монастирем отців Бернардинів, церква Святого Юра з монастирем отців Василіан, дві синагоги та палацово-парковий комплекс Потоцьких. Найбільший внесок у розбудову та розвиток міста внесли родинні династії власників міста – Потоцьких та Вишневських, які володіли Кристинополем відповідно 89 та 78 років. З 1951 року Червоноград стає великим промисловим шахтарським містом.
Continue reading “Історія нашого міста в державних гербах”
Після закінчення війни на території Великомостівського району почали будувати вугільні шахти, що носили назву «Великомостівські». Проходку стволів шахти №1 «Великомостівська» розпочали восени 1952 року (такі назви вугільні підприємства одержували тому, що розташовувались на території тодішнього Великомостівського району Львівської області). Continue reading “Народження шахтарського міста”
Впродовж 325 років, Кристинопіль-Червоноград 8 разів був у володіннях різних держав, та 15 разів змінював (частково або повністю) своїх приватних власників. Місто ніколи не мало магдебурзького права. За час існування Кристинополя, найбільш значимими центрами культового та світського життя були: костел зіслання Св. Духа з монастирем отців Бернардинів, церква Святого Юра з монастирем отців Василіан, дві синагоги та палацово-парковий комплекс Потоцьких. Найбільший внесок у розбудову та розвиток міста внесли родинні династії власників міста – Потоцьких та Вишневських, які володіли Кристинополем відповідно 89 та 78 років. З 1951 року Червоноград стає великим промисловим шахтарським містом. Continue reading “Історія нашого міста в родових гербах”
В першій половині XVIII століття біля Умані була козацька слобода. Власником поселення був Францішек Потоцький. В слободі проживало 2600 козаків, що служили в Козацькій міліціі Потоцького. Триста козаків по черзі ходили до Кристинополя (родової столиці) охороняти покровителя.
Одним з командирів загону був козацький сотник Іван Гонта (керівник українського гайдамацького руху, очільник Коліївщини, жорстоко закатований у 1768 році). Continue reading “Іван Гонта в Кристинополі”
27 квітня 2017 року місцеві краєзнавці та директор Червоноградського музею історії релігії провели краєзнавчі дослідження старої частини нашого міста. Були запрошені місцеві мешканці, життя яких тісно пов’язане з першими роками міста Червонограда. Continue reading “Зустріч Червонограду-Кристинополю 325 років”
Після XXII з’їзду КПРС, в жовтні 1961 року, тіло Й.В. Сталіна винесли з Мавзолею та поховали біля Кремлівської стіни. По усьому Радянському Союзі пам’ятники Сталіну почали руйнувати. Це робили переважно вночі, а на ранок, частіше всього, зникали навіть сліди постаментів. Continue reading “Сталін в Червонограді”
