Історія міста Соснівка та околиць. Частина 2

У 1939 році територія нашого краю входить до складу УРСР. А з 1941 по жовтень 1944 року – до Краківського генерал-губернаторства ІІІ Рейху. Нацисти збудували на станції Сілець-Завоне концтабір у якому перебували в основному місцеві євреї. Їх було згодом знищено неподалік від станції. Сьогодні тут встановлено монумент. У 1944 році нацисти знищили село Завоне. Читати далі about Історія міста Соснівка та околиць. Частина 2

Історія міста Соснівка та околиць. Частина 1

Територія нашого краю приваблювала своїми природними умовами людей з давніх часів . Найбільш ранні сліди перебування людини на території нашого краю відносяться до епохи мезоліту та пізнього палеоліту , цим часом датуються крем’яні знаряддя праці , знайдені в басейні Зах. Бугу (поблизу с. Баяничі (Опільське) стоянка – 20 000 р. тому назад , на краю села Ільковичі та Суховоля – залишки двох стоянок – приблизно 20 000 р. тому назад). Читати далі about Історія міста Соснівка та околиць. Частина 1

Грошовий переказ до Кристинополя в період післявоєнної гіперінфляції

З 1918 по 1923 рр. уряд Польщі боровся з надмірним дефіцитом бюджету, що досягав 155% ВВП у 1921 р. і 94% у 1922 р., стимулюючи інфляцію. На початку 1923 року інфляція тодішньої польської валюти – польської марки (mkp) – набрала обороти. Її ставка знизилася з 9 mkp за 1 долар в 1918 році до 6 375 000 mkp за долар наприкінці 1923 р. Читати далі about Грошовий переказ до Кристинополя в період післявоєнної гіперінфляції

Культурно-освітнє і господарське життя після Першої світової війни

На початку XX ст. Кристинопіль знову опинився під владою Польщі, яка почала придушувати українське національно-культурне життя, закривати відділи товариства “Рідна Хата” і українські школи. Та українське життя все ж не завмирало. Свідома молодь горнулася до “Просвіти”, яка впевнено входила в кожну місцевість, село, хату. В читальнях ставили п’єси Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. Всупереч заборонам влади відзначали національні свята, фестини, проходили так звані рейди “Культ стрілецьких могил”. Читати далі about Культурно-освітнє і господарське життя після Першої світової війни

Розвиток планувальної структури Червонограда XVII-XXI ст.

Розвиток планувальної структури Червонограда (Кристинополя) протягом XVII- початку XXI ст.

Визначено і обгрунтовано етапи розвитку планувальної структури Червонограда (Кристинополя), окреслює межі територій розширення міста та давні урбаністичні релікти поселення. Окрім цього в статті розглянуті стилістичні особливості архітектурних пам’яток Червонограда. – автор Рибчинський О.В., Львів, 2015. Читати далі about Розвиток планувальної структури Червонограда XVII-XXI ст.

Парк Ґайчин та звіринець Потоцьких

У XVIII столітті полювання широко набуває статусу основних забав аристократії та дворянства. Масштаб цих дійств визначається заможністю мисливця і його місцем у суспільстві. Одним з аспектів полювання, що мають цінність для історії архітектури, є звіринці. Вони, як правило, розташовувалися поблизу резиденцій і використовувалися як для полювання так і для спостереження за тваринами. Читати далі about Парк Ґайчин та звіринець Потоцьких

Станіслав Йозеф Вишневський

Станіслав Йозеф Марія Леопольд Вишневський народився у 1859 році в Кристинополі, у польській аристократичній родині Вишневських, гербу  Прус I. Перший син графа Тадеуша Вишневського і графині Джуліани фон Стадіон-Вартхаузен і Танхаузен. Читати далі about Станіслав Йозеф Вишневський

Кристина Потоцька з дому Любомирських

Кристина Потоцька (1647 р.(?) – 06 травня 1699 р. (1669 р.?)) – дочка Єжи Любомирського, гетьмана польного коронного та Констанції Лігежанки. Після смерті матері, була віддана на виховання своїй тітці Анні не тільки в християнській благочесті, але й в рукоділлі та мистецтвах, в чому досягла великих успіхів, будучи дуже здібною. Це їй в майбутньому стане в нагоді, так як все життя возвеличувала Господа, складаючи вірші, прикрашала та оздоблювала різноманітні речі, а музичною грамотою оволоділа так, що годі було найти їй рівню. Читати далі about Кристина Потоцька з дому Любомирських

Два храми Кристинополя

Червоноград, або Кристинопіль, як колись називалося це дивне місто, на перший погляд здається таким собі шматочком Сходу на Заході, колонією Радянського Союзу серед напів-європейських містечок Галичини. Принаймні, саме таке враження спіткає подорожуючого коли після вишуканої Жовкви, облуплених але гонорових Великих Мостів, таємничого Белзу він опиняється серед червоноградських шахт і баракоподібних хрущовок. Проте це – лише перше враження, котре в даному випадку аж ніяк не вірне. Читати далі about Два храми Кристинополя

Придорожній хрест на межі міста

“В жодному краю не бачив я такої кількості кам’яних придорожніх фігур як на Сокальській землі.” – так писав Броніслав Сокальський у своїй монументальній праці “Повіт Сокальський”, Львів, 1899 р. Це великі вертикальні архітектурні об’єкти, переважно муровані з цегли, що не мають визначного культурно-мистецького значення, проте свідчать про події давнини.

Як побачимо далі простежити якусь певну однозначну причину зведення такого типу споруд неможливо. Усі вони будувались у різні часові періоди, приурочені до різних історичних подій. Читати далі about Придорожній хрест на межі міста

error: Content is protected !!