Будинок у Сокалі, що по вулиці Шептицького, 119, був збудований у кінці XIX століття як житловий. Зараз він є важливою регіональною архітектурною пам’яткою містобудування Галичини кінця XIX початку XX століть, що репрезентує один із напрямків (“пітореск”) архітектурної стильової епохи історизму при переході до стилістичного напрямку сецесії (“ар-нуво”).
Continue reading “Кам’яниця родини Грициків”
У Ільковичах, що на Сокальщині, стоїть крутий старий млин з автентичним діючим обладнанням і старими технологіями. І якщо у Дрогобичі вдалося реалізувати проект “Дрогобицька сіль” на базі старої солеварні, то чому б Ільковичам не запустити бренд “Ільковицьке борошно” на базі старого, проте діючого млина?
Continue reading “Млин в Ільковичах (фото)”
Якщо на сьогоднішній час в Угнові все більше закладів “на замку”, містечко міліє, то не зрівняти з тим, що було ще 100 років тому. Замість розквіту йдемо до занепаду.
Continue reading “Повітовий суд в Угнові”
Угнів оповитий таємницями і нерозгаданими історіями. Місту близько тисяча років і можна тільки уявити, скільки воно таїть у собі незвіданого.
Continue reading “З історії угнівської школи”
Поселення Витків та Новий Витків за свою історію мали чимало власників. На початку XIX століття ці землі у Коморовських відкупив буський староста Юзеф Мір (1730-1808). У 1874 році через шлюб його правнучки Цецилії Мір (1856-1927) та графа Станіслава графа Бадені, галицького крайового маршала, Витків переходить у володіння родини Бадені. Останнім дідичем поселень (до 1939 р.) став їх син граф Стефан Бадені.
Continue reading “Панський маєток у Новому Виткові”
Часто, ідучи вулицями рідного міста чи села, проходячи повз будинки, не задумуєшься, що у кожного з них, як і в людини, своя історія. Цікавою є розповідь заснування Народного дому в Угнові. Кожен угнівчанин був там не раз, але, напевно, мало хто знає, як з’явилась ця споруда.
Continue reading “Народний дім в Угнові”
Будівля кредитної спілки у Сокалі була збудована у 1898 році. Товариство довго не проіснувало. Згодом деякий час у даному приміщенні була аптека, а в радянський період – клуб “Укрзахідвугілля”.
Continue reading “Будівля кредитної спілки”
Найменше містечко України – Угнів – розташоване на крайньому заході країни. За невеличкою площею і населенням близько 900 жителів воно поступається навіть великому селу. Та родзинка Угнова – це історичні пам’ятки, які живуть тут століттями чи не на кожній вулиці.
Continue reading “Угнівський млин”
Будівлю зимової резиденції Урбанських у Сокалі було зведено на початку ХХ ст. як садибний житловий будинок – міську віллу. Зараз тут розташовані відділи містобудування та архітектури, а також з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської районної державної адміністрації.
Continue reading “Зимова резиденція Урбанських”
Будівля сокальської “Бурси” була зведена на початку ХХ століття. Відомим вихованцем закладу був Софрон Коліда (20.XI.1904 – VI.1941) – відомий патріот і громадянин, парох села Махнівці Турчанського повіту, закатований НКВС у Самбірській тюрмі.
Continue reading “Громадський будинок “Бурса””
На початку ХХ століття на території сучасної Сокальської школи №2 існував жіночий монастир сестер Феліціянок. При монастирі діяла жіноча школа, яка потребувала більшого і кращого приміщення. Тому з 1912 року починаються офіційні розмови про початок будівництва Школи жіночої людової в Сокальському повіті.
Continue reading “Жіноча народна школа”
У Червонограді, в старій частині міста, на роздоріжжі вулиць В.Бобинського та Лемківської стоїть будівля колишньої школи села Новий Двір. У 1960-х роках у приміщенні знаходився дитячий садок. Пізніше і дотепер тут розміщується туберкульозний диспансер.
Continue reading “Новодвірська школа”
Житловий будинок, розташований по вулиці Шептицького 157 у Сокалі, був збудований у XIX столітті. У роки Першої світової війни в будинку знаходилось Цісарсько-королівське управління доріг. З 1997 року будинок став адміністративним приміщенням прокуратури Сокальського району.
Continue reading “Житловий будинок на Шептицького”
Підпорна стіна у Кристинополі (тепер Червоноград), зведена ще “за Польщі” у 1938 році (про що свідчить вибитий рік на споруді). Такі стіни встановлюються для підтримки мас грунту на схилах при прокладанні дорожних шляхів.
Continue reading “Підпорна стіна 1938 року”
У смузі Київського особливого військового округу (КОВО) державний кордон СРСР охороняли прикордонники Українського округу в складі восьми прикордонних загонів.
Continue reading “Будівля прикордонної застави СРСР”
Перші великі медичні заклади почали появлятися у Прибужжі за часів Австрії. У вересні 1878 року в Сокалі було відкрито лікарню. Її спорудили за кошти гмін Сокальської повітової ради, власників дворів та фільварків і назвали іменем австрійської ерцгерцогині Ґізели.
Continue reading “Шпиталь ерцгерцогині Ґізели”
Наприкінці ХІХ століття, сокальчани шукали порятунку від своїх недуг у аптеці “Під чорним орлом”, яку заснував у 1897 році магістр фармації Євген Височанський. Аптека розташована по вул. Шептицького, 63 у Сокалі. Continue reading “Аптека “Під чорним орлом””
Колишня ощадна каса у Сокалі – пам’ятка архітектури місцевого значення. Будинок збудовано у 1905 році в стилі галицького класицизму. Декорував будівлю талановитий відомий український скульптор Григорій Кузневич. Continue reading “Австрійська ощадна каса”
Сокальська гімназія – гордість і окраса Сокальщини. Збудована у 1911 році в стилі класицизму за проектом архітектора М. Машляника. Протягом більш ніж 100 років свого існування (австрійський, польський, німецький, радянський та український періоди) залишалася навчальним закладом. Continue reading “Сокальська гімназія”
31 травня 1895 року цісар Австро-Угорщини Франц Йосиф на вимогу громадськості підписав розпорядження про створення в Сокалі вчительської чоловічої семінарії. Вона була споруджена у 1910 році. Continue reading “Вчительська чоловіча семінарія”
Каплиця Коморовських у Новому Виткові збудована за ініціативи та за кошти власника поселення графа Стефана Бадені у 1913 році, для розміщення останків членів давнього шляхетського, проте збіднівшого, польського роду Коморовських. Напис на будівлі свідчив «Каплиця Гертруди з родини Коморовських Потоцької» (pol. «Kaplica Gertrudy z hr. Komorowskich hr. Potockiej»). Continue reading “Каплиця Коморовських”
Наприкінці XIX століття, у 1896 році, на рештках замку Потоцьких, тодішній власник Тартакова представник відомої польської шляхетської родини Лянцкоронських Збіґнєв Лянцкоронський (пол. Lanckorońscy) зводить свій палац – двоповерховий, цегляний, з ризалітом та балконом, у стилі французького необароко за проектом львівського архітектора Вінцента Равського (молодшого). Continue reading “Палац Лянцкоронських”
Будинок збудований у першій половині ХІХ ст. як житловий. Під час Першої світової війни в ньому знаходилась Окружна комісія, за польської влади тут було староство. Continue reading “Будинок староства”
Заїжджий двір у м.Сокаль збудований у 1876 році. Це комплекс будівель готельного типу. Крім споруд для житла та кухні, тут знаходились службові й господарські приміщення для коней, фуражу тощо. Continue reading “Заїжджий двір”
