У Червонограді встановлено меморіальний камінь єврейській громаді Кристинополя

До 330-річчя Кристинополя та у 80-ту річницю припинення існування єврейської кристинопільської громади територія єврейського кладовища у Червонограді ознакована меморіальним каменем. Ініціатива увічнити пам’ять про єврейську громаду, що жила тут, і єврейський цвинтар належить нащадкам кристинопольських євреїв і небайдужим червоноградцям.

Виконавцем робіт є Благодійний фонд “Нова візія”. Фінансує проект нащадок відомої кристинопільської родини Лемпартів Джон Панзер (John Panzer), який мешкає у США. Чимало зусиль до цієї спільної справи доклали працівник відділу культури Червонограда Юрій Гринів, депутат Червоноградської міської ради двох попередніх скликань Ірина Вовків, письменниця Олена Замойська.

Аерозйомка колишнього єврейського цвинтаря у Кристинополі на фоні сучасної мапи.

Єврейська громада існувала у Кристинополі з моменту його заснування. Станом на середину XVIII століття вона була уже сформованою і дієвою. На австрійських воєнних картах Фрідріха фон Міга 1779-1782 років чітко позначене місце розташування єврейського кладовища. Розростаючись, вже у другій половині XIX століття кіркут займав досить велику територію західніше та вздовж вулиці Шевської.

Унікальні фото єврейського кладовища у Кристинополі. 1928-1930 рр. З родинного архіву Gabriela Buks.

Нацистські війська зайняли Кристинопіль ще у 1939 році, під час окупації Польщі. Містечко стало прикордонним, бо території на схід від Західного Бугу та на південь від Солокії опинилися у складі Радянського Союзу. Зі спогадів старожилів знаємо, що місцеві євреї в основному усвідомлювали, у якій небезпечній ситуації вони опинилися. А тому поступово переїжджали на схід. Та й радянські прикордонники закликали їх це робити.

Меморіальний камінь на єврейському кладовищі Кристинополя.

Останнє поховання на території єврейського кладовища у Кристинополі, вірогідно, відбулося у січні 1941 року. В той час гітлерівці вже поступово переходили до, як вони казали, «остаточного вирішення єврейського питання». Цілком очевидно, що вони намагалися не лише винищити представників іудейської національності, але й повністю стерти пам’ять про них. Тому мацеви (надгробні камені) єврейського цвинтаря нацисти повиривали і використали їх у якості будівельного матеріалу під час спорудження дороги у напрямку села Борятин.

Табличка на меморіальному камені.

Влітку 1941 року Вермахт розпочав наступ на Радянський Союз і досить швидко захопив всю територію України. Лише у 1944-у радянські війська змушують німців відступити з наших територій. В той же час американські військово-повітряні сили проводять детальну аерофотозйомку місцевостей Східної Європи для фіксації масштабу руйнувань, спричинених війною.

Відзняті у той час матеріали зберігаються у США. Завдяки допомозі керівника Єврейської релігійної ортодоксальної громади «Турей Загав» («Золота Роза») м. Львова Шейхета Мейлаха та спеціалістів Національного університету «Львівська політехніка», порівнюючи ці знімки з сучасними картами вдалося однозначно локалізувати межі колишнього кристинопільського єврейського кладовища.

Шейхет Мейлах за читанням молитв.

Після того, як у 1951 році Кристинопіль увійшов до складу радянської держави, мало хто із переселених сюди людей переймався місцями розташування давніх поховань. Тому практично всю територію колишнього єврейського цвинтаря, на якій у цей час вже не було надгробних каменів, забудували індивідуальними житловими будинками і так званими «бараками». Вільним залишився лише один невеликий клаптик землі, на якому тепер і встановлено меморіальний камінь. Знаходиться він на короткій вулиці Белзькій, що з’єднує вулиці Шевську та Залізничну.


26 червня 2022 року, у 330-ту річницю заснування Кристинополя та у 80-ту річницю припинення існування єврейської громади міста, відбулось урочисте відкриття меморіалу. Участь у відкритті взяли секретар Червоноградської міської ради Олександр Грасулов, керівник Єврейської релігійної ортодоксальної громади «Турей Загав» («Золота Роза») м. Львова Шейхет Мейлах, спеціаліст відділу культури Юрій Гринів, депутатка міської ради попередніх скликань Ірина Вовків, дослідниця локальної історії Олена Британ та інші.

На відкритті меморіалу.

На заході також було виконано поховання людських останків, що були знайдені в процесі радянської забудови цих територій та були збережені п. Наталією, мешканкою м. Червонограда, і зараз, через роки, здобули вічний спокій.

Шейкет Мейлах виконав обряд читання молитв та виступив з промовою, у якій зокрема сказав:

Сьогодні ми зібрались в Червонограді для увічнення пам’яті про юдейський цвинтар, який є частиною історії Кристинополя і історії України. В Кристинополі проживала дуже видатна громада, яка коріннями була пов’язана з белзькою землею і тут проживали видатні персоналії, які уславили не тільки Кристинопіль, а й Україну і цілий світ.

Ми глибоко вдячні міській раді Червонограда, депутатам і видатним, на мій погляд, українським душам, які вклали своє серце для того, щоб ця подія сьогодні сталася. Це пані Ірина Вовків, пані Олена Британ і пан Юрій Гринів, що вклали багато свого таланту та звитяжності аби увічнити цю пам’ять.

Ми довго працювали над проектом. Так все святе приходить дуже тяжко, але воно є дороговказом до щасливого майбутнього. Сьогодні особливо важливо про це говорити оскільки Україна зараз страждає від агресії Росії. І ми молимось, постійно включаючи у молитви слова за Україну. Я особисто у багатьох своїх інтерв’ю неодноразово згадував, що українці зробили можливою ту видатну історію, яку ми маємо тут, адже євреї прожили в Україні більше ніж в будь-якій країні Європи в діаспорі. Тут створились потужні релігійні течії. Євреї жили тут вільно, творили та ніколи не було конфліктів. Всі ті криваві події, які відбувались, вони пов’язані виключно з політичними інтересами окремих людей, так як ми тепер маємо Росію, яка заради своїх політичних інтересів намагалась посварити народи. Ми це спростовуємо у численних інтерв’ю для західної преси і я особисто про це завжди наголошую.

Ми маємо видатну історію. І це не дарма прочани приїздять в Україну, бодай на один день. Дехто збирає гроші рік, або навіть не один, щоб приїхати помолитися на святих місцях. Їм важлива Україна, як колиска хасидизму. Тут була висока культура, висока аура, яка по сей день ще тримає той дух і ми були частиною того духу. І про це треба пам’ятати.

Цей поставлений камінь – він промовляє. Він говорить мовою тих людей, які тут жили. Їхньою вдячністю. Їхні душі тут присутні зараз разом з нами.

Територія кладовища до реалізації проєкту.
Open standalone map in fullscreen mode
Єврейський кіркут

loading map - please wait...

Єврейський кіркут 50.386776, 24.226431 Єврейський кіркут
Ми у Instagram