Яків Ейхенбаум – єврейський просвітитель

Яків Мойсейович Ейхенбаум (справжнє прізвище Гельбер) – єврейський просвітитель, поет і вчений, народився на Галичині, у містечку Кристинопіль 12 жовтня 1796 року в заможній єврейський сім’ї. Його батько Моше Гельбер, був людиною глибоко релігіозною і користався славою талмуд-хахам (почесний титул знавця Тори).

Я. Ейхенбаум

Малейнький Яків вже в ранньому дитинстві мав виняткові здібності та виділявся серед інших. В два роки він вільно читав на івриті, а в п’ять вже знав напам’ять Пятикнижжя. Якову обрали наречену в 8 років, що в той час було досить розповсюджено в релігіозних сім’ях, і відіслали до майбутнього тестя на виховання у єврейське містечко у Волинській губернії. Там він продовжив єврейську освіту, а також вивчав математику і європейські мови. Шлюб тривав недовго. Відносини з тестем-ортодоксом, що не схвалював захоплення зятя світськими науками, не склалися, та й особливої любові в шлюбі, укладеним за вибором старших, не було. Уже в 16 років Яків розлучився і почав жити самостійно, заробляючи на життя уроками.

 

Я. Ейхенбаум

У 1815 році у віці 19 років Ейхенбаум (тоді ще Гельбер) переїхав в містечко Замостя, на батьківщину свого батька, і незабаром одружився вдруге. У 1816 році Яків публікує в івритомовних газетах свої вірші під прізвищем Ейхенбаум (з німецької – дубове дерево). Він вивчає математику, філософію, німецьку та французьку мови. У 1819 році перевів “Елементи” Евкліда на іврит, але не зміг їх опублікувати за браком коштів. У Ейхенбаума народилося четверо дітей, але велика родина продовжувала жити в бідності, не маючи власного будинку і переїжджаючи від міста до міста. В цей час Ейхенбаум працює приватним репетитором і живе у різних містах півдня Російської імперії, навчаючи івриту і математиці у будинках багатіів. У 1835 році в Одесі, яка тоді була освітнім центром південноруських євреїв, він відкрив приватну школу для єврейських дітей. Тільки в 1844 році кар’єра Якова йде вверх і він отримує місце викладача Кишинівської єврейської школи. З 1850 року і до кінця життя він інспектор і викладач Житомирського рабинського училища.

 

Я. Ейхенбаум. “Гакраб”, Варшава, 1909 рік, титульний лист

У 1836 році Яків Ейхенбаум зробив літературний подвиг – написав один з найбільш чудових творів нової літератури на івриті: «Голос піснеспіву». До збірки увійшли, як переклади з німецької, так і оригінальні твори поета. Але особливу популярність і визнання, як поетові, принесла Ейхенбауму поема «Ха-краб» («Битва»), опублікована в Лондоні в 1840 році – поетичний виклад правил шахової гри у вигляді битви двох армій. До речі, поет був блискучим шахістом, і поема довгий час використовувалася як підручник шахової гри.

У 1857 році Ейхенбаум перекладає на іврит популярне на той час видання «Курс чистої математики» французького математика Л.Б. Франкера і знаходить в аналітичній геометрії суттєву помилку в його обчисленнях.

Яків Ейхенбаум – просвітитель, поет, математик, шахіст помер у Києві 27 грудня 1861 року. Похований в Житомирі.

 

Я. Ейхенбаум. Поч. XIX ст.

Досить добре відома подальша доля представників роду Ейхенбаумів, особливо, його синів, Михайла і Всеволода і онука Бориса. Михайло був лікарем, а Всеволод, під прізвищем Волін, біологом, відомим революціонером-анархістом, сподвижником Махно. У 20-ті роки він емігрував до Франції. Онук Якова Ейхенбаума (син Михайла) Борис став філологом, професором Ленінградського інституту історії мистецтв.

На фото вгорі: м. Замость.

 

 

 

 

Підготував: Юрій Гринів.

Джерела: “Школа поколінь”, “Єврейська енциклопедія Брокгауза і Ефрона”, “Замітки по еврейській історії”, Jewish Encyclopedia

Share on Facebook
Facebook
Поширити

Залишити відповідь